коригувальник

коригува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коригувальник — див. корегувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коригувальник — КОРИГУВА́ЛЬНИК, рідше КОРЕГУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. полігр. Той, хто коригує (у 1 знач.) текст... Словник української мови у 20 томах