1. Словник української мови у 20 томах

корольок

КОРОЛЬО́К, лька́, ч.

1. розм. Король незначної, невеликої держави.

Всі сусідні корольки .. Пішли в поход [похід] з своїм народом (І. Котляревський);

// ірон. Особа, що має значні повноваження на певних територіях держави.

– Битимемось, доки не переможемо Річ Посполиту з усіма її сенаторами, князями, корольками і шляхтою! (Р. Іванченко).

2. Те саме, що коро́лик 2.

У прибережних чагарниках стрибали корольки, весело щебетали жайворонки (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корольок — корольо́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. корольок — -лька, ч., розм. Король незначної, невеликої держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корольок — Співочий птах із ряду горобцеподібних; живе у лісах Євразії, Пн.-Зх. Африки та Пн. Америки; найменший європ. птах, довж. бл. 9 см, маса бл. 5 г; доволі поширений; жовтоголовий к., червоноголовий к. (водиться у Карпатах); охороняється. Універсальний словник-енциклопедія
  4. корольок — КОРОЛЬО́К, лька́, ч., розм. Король незначної, невеликої держави. Всі сусідні корольки.. Пішли в поход з своїм народом (Котл., І, 1952, 193). Словник української мови в 11 томах