король

КОРО́ЛЬ, я́, ч.

1. Титул монарха (перев. феодальної країни), а також особа, що має цей титул.

На сеймі обібрали таки за короля того, кого бажали козаки, але миру та злагоди все-таки не було між козаками та Польщею (І. Нечуй-Левицький);

У палаті королівській темний смуток і тривога серед челяді двірської – щось король сьогодні гнівний (Леся Українка);

Сімнадцять років тому король Зігмунт III переніс сюди з Кракова столицю і свою резиденцію, і з того часу Варшаву не можна було впізнати (З. Тулуб);

– У Львові, я читав, є навіть пам'ятник Данилу, галицькому королю (А. Кокотюха).

2. перен. Про чоловіка, що перевершує інших, відзначається чимсь особливим.

В куховарстві він король (М. Томчаній);

– Всі дають мені дорогу, .. Бо везу я хлібоздачу, Бо на трасі – я король! (С. Олійник);

// чого, який. Про великого монополіста в певній галузі промисловості, торгівлі й т. ін.

Біля вітрини крамниці взуттєвого короля – Баті товпився гурт селян, придивляючись до реклами (М. Томчаній);

Порт молодий .. Перед самою війною відкрили його для себе степові мільйонери, овечі королі (О. Гончар);

Десь у гарячих аравійських пісках напівголі люди добувають нафту... Але та нафта ще поки ніщо. Вона не матеріальна, її не існує в природі аж доти, доки вона не допливе до біржі й не підстрибнуть акції нафтових королів (М. Білкун);

// чого. Про те, що визнають найкращим із-поміж подібних.

У країні монарших традицій народився король спорту – футбол (із журн.);

Алмаз – король твердих тіл (з газ.).

3. Гральна карта, що зображає чоловічу постать із короною на голові.

Бурлаки грали в карти, такі засмальцьовані, що на їх [них] ледве червоніли безталанні королі (І. Нечуй-Левицький);

Ярина .. розкладає карти. [Ярина:] Бубновий король сумує за бубновою дамою (О. Корнійчук);

– Мені треба було грати, пане кадете, бубнами, – провадив він, – старшими бубнами, а після цього зараз же вийти піковим королем... (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

4. Головна фігура в шахах.

– Справді, справді! – відгукнувся Коротков, дуже зайнятий поганим становищем свого короля. – Тобі мат! (В. Собко);

Хоча професор .. чіплявся за найменшу можливість, щоб відтягнути фатальну хвилину, коли його королеві буде оголошено шах, ніщо вже не могло врятувати партію (В. Малик).

5. Весняна танкова забава молоді.

– Ну лиш у хрещика або в короля! Зчеплюються руками і мене вхоплять та й понесуться, регочучись, аж земля гуде (Марко Вовчок);

Дівчата в різнобарвних спідницях, у вишиваних сорочках, у намисті й стрічках, у новеньких хусточках – водять короля, співаючи пісень під гармошку (С. Черкасенко);

[1-ша дівчина:] Розводьте огнище, скакать будем!.. [Декотра із дівчат:] Е, ні! Краще будем короля водити! (С. Васильченко).

(1) Некороно́ваний коро́ль (мона́рх, принц і т. ін.) – особа, що офіційно не наділена владою, але фактично має її.

Фітельберг не знав, як закінчувалися аудієнції у некоронованих королів (Н. Рибак);

Стен був фактично некоронованим королем. Його вплив зростав із року в рік, і тепер він міг без особливих зусиль змінити свою булаву земельного воєводи на королівський вінець (О. Авраменко);

* У порівн. Лілі командувала усім господарством Шартена, як некоронований монарх (В. Собко).