король

КОРО́ЛЬ, я́, ч.

1. У деяких феодальних і буржуазних країнах — титул монарха, а також особа, що має цей титул.

Було, шляхта, знай, ..День і ніч гуляє Та королем коверзує… (Шевч., І, 1951, 82);

Ішов 1848 рік.. Загомоніли піддані проти своїх королів (Мирний, І, 1949, 231);

Князі і королі — все кануло у воду. Неволі чорної нікому не вернуть (Рильський, III, 1961, 232).

2. чого, перен., розм. Про чоловіка, що відзначається особливою красою, вмінням тощо.

Король балу;

// також з означ. Про великого монополіста в якій-небудь галузі промисловості або торгівлі.

Хоч корчились за океаном Гарматні й стальні королі,— Наш прапор над домом-титаном [Кремлем] Про мир провіщав всій землі (Бажан, Роки, 1957, 262).

3. Гральна карта, що зображує чоловічу постать із короною на голові.

Бурлаки грали в карти, такі засмальцьовані, що на них ледве червоніли безталанні королі (Н.-Лев., II, 1956, 201);

Ярина.. розкладає карти. [Ярина:] Бубновий король сумує за бубновою дамою (Корн., II, 1955, 109).

4. Головна фігура в шахах.

Король, як і ферзь, може ходити в усякий бік — по вертикалі, горизонталі і діагоналі, але тільки на сусіднє поле (Перша книга шахіста, 1952, 27);

— Справді, справді! — відгукнувся Коротков, дуже зайнятий поганим становищем свого короля.— Тобі мат! (Собко, Скеля.., 1961, 99).

5. Весняна танкова забава молоді.

— Ну лиш у хрещика або в короля! Зчеплюються руками і мене вхоплять та й понесуться, регочучись, аж земля гуде (Вовчок, І, 1955, 60);

[1-ша дівчина:] Розводьте огнище, скакать будем!.. [Декотра із дівчат:] Е, ні! Краще будем короля водити! (Вас., III, 1960, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me