1. Словник української мови у 20 томах

коротунчик

КОРОТУ́НЧИК, а, ч., розм.

Зменш.-пестл. до короту́н 1.

Головний герой книги – коротунчик Незнайко, потрапляє на маленьку планетку й поринає в безжальний світ (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коротунчик — короту́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. коротунчик — КОРОТУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до короту́н. Хороша дбайливість одного про одного особливо помітна у ставленні старших до маленького брата, смішного і жвавого коротунчика (Горький, Дитинство, 1947, 117). Словник української мови в 11 томах