1. Орфографічний словник української мови

коротунчик

короту́нчик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коротунчик — КОРОТУ́НЧИК, а, ч., розм. Зменш.-пестл. до короту́н 1. Головний герой книги – коротунчик Незнайко, потрапляє на маленьку планетку й поринає в безжальний світ (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. коротунчик — КОРОТУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до короту́н. Хороша дбайливість одного про одного особливо помітна у ставленні старших до маленького брата, смішного і жвавого коротунчика (Горький, Дитинство, 1947, 117). Словник української мови в 11 томах