1. Словник української мови у 20 томах

кортіти

КОРТІ́ТИ, ти́ть, недок., безос., кому, кого чого, з інфін. і без дод., розм.

Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось.

Кому кортить, тому й болить (Номис);

Кортіло сердешного забалакать до дівчини, та з чого почати? (А. Свидницький);

От якось-то й одважилось [щеня] вхопить Шматок м'ясця, щоб не кортіло (Л. Глібов);

Уже довідалися вони .. про всі подробиці, які їм кортіло знати (Дніпрова Чайка);

Було що їсти, не доїдав, а як не стало, аж трусишся, дуже кортить (В. Барка);

Катерина побачила, що на автостанції майже немає людей, кому ж кортить їздити в такий мороз, та ще й у будень (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кортіти — корті́ти дієслово недоконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. кортіти — БАЖАТИСЯ, ХОТІТИСЯ; неос. КОРТИТЬ, (кого) муляє, шпигає, пече під п'яти; аж дрижить хто. Словник синонімів Караванського
  3. кортіти — див. хотітися Словник синонімів Вусика
  4. кортіти — -тить, недок., безос., кому, кого, з інфін. і без додатка, розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кортіти — І плачу, і кортить мене, і таки не піду. Плачу, щоб мене не силуЕали йти за нелюба, і хочу вийти заміж, і таки не піду за нелюба. Хай Бог простить, коли кортить. Я негоден опертися покусі, тому й Бог простити мусить. Хай тебе не кортить, що хати ся не держить. Не забагай того, чого в хаті нема. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. кортіти — ХОТІ́ТИСЯ безос., кому, чого, з інфін. і спол. щоб (про наявність бажання, охоти до чогось, потреби в чомусь), БАЖА́ТИСЯ, ЖАДА́ТИСЯ підсил., ЖДА́ТИСЯ підсил., ХТІ́ТИСЯ розм., КОРТІ́ТИ розм., БА́ГНУТИСЯ діал., МАНИ́ТИСЯ діал.; ПІДМИВА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  7. кортіти — Корті́ти, -ти́ть кому і кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кортіти — КОРТІ́ТИ, тить, недок., безос., кому, кого, з інфін. і без додатка, розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось. Кому кортить, тому й болить (Номис, 1864, № 9754); Кортіло сердешного забалакать до дівчини, та з чого почати? (Свидн. Словник української мови в 11 томах
  9. кортіти — Кортіти, кортить (кого и кому) гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Ном. № 5013. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Ном. № 1106. Словник української мови Грінченка