кортіти

ХОТІ́ТИСЯ безос., кому, чого, з інфін. і спол. щоб (про наявність бажання, охоти до чогось, потреби в чомусь), БАЖА́ТИСЯ, ЖАДА́ТИСЯ підсил., ЖДА́ТИСЯ підсил., ХТІ́ТИСЯ розм., КОРТІ́ТИ розм., БА́ГНУТИСЯ діал., МАНИ́ТИСЯ діал.; ПІДМИВА́ТИ підсил., ПІДКИДА́ТИ підсил. розм., ПОРИВА́ТИ підсил. розм., ПЕКТИ́ підсил. розм. (кого, перев. із сл. аж, так і — про дуже сильне, нестримне бажання). (Петро:) Їсти хочеться, аж шкура болить (Панас Мирний); Бажалося незміряного щастя, того, про яке мріяли вечорами довірливо розквітлі очі дівчат (М. Стельмах); Заходила в Дем'янівку. Хоч і в стороні вона від дороги, та дуже жадалось мені побачити своїх господарів (Марко Вовчок); Тільки ж не так воно сталось, як ждалось (Ганна Барвінок); Дитині хтілось би побавитися з котом, що він під постіллю муркає (М. Коцюбинський); Кортить йому знати про тих давніх людей, що насипали ці кургани-могили в степах і ходили звідси в далекі походи (О. Гончар); — Тобі, чернеча душе, багнеться на вольную волю, а ти лишаєшся дурним монахом (О. Ільченко); І досі нам сниться, І досі маниться Блакитного того Дону Шоломом напиться (І. Франко); Максима аж підмиває попросити, щоб дід що-небудь заграв на кобзі (М. Стельмах); Оленку так і підкидало побігти до них (дівчат), взятись за руки й самій заспівати разом з ними (В. Кучер); Петра Ткаченка поривало посваритися, але він втримав себе (С. Васильченко); Танцювати аж пече, а робота не втече (Л. Забашта). — Пор. захоті́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кортіти — корті́ти дієслово недоконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. кортіти — БАЖАТИСЯ, ХОТІТИСЯ; неос. КОРТИТЬ, (кого) муляє, шпигає, пече під п'яти; аж дрижить хто. Словник синонімів Караванського
  3. кортіти — див. хотітися Словник синонімів Вусика
  4. кортіти — -тить, недок., безос., кому, кого, з інфін. і без додатка, розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кортіти — КОРТІ́ТИ, ти́ть, недок., безос., кому, кого чого, з інфін. і без дод., розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось. Кому кортить, тому й болить (Номис); Кортіло сердешного забалакать до дівчини, та з чого почати? (А. Словник української мови у 20 томах
  6. кортіти — І плачу, і кортить мене, і таки не піду. Плачу, щоб мене не силуЕали йти за нелюба, і хочу вийти заміж, і таки не піду за нелюба. Хай Бог простить, коли кортить. Я негоден опертися покусі, тому й Бог простити мусить. Хай тебе не кортить, що хати ся не держить. Не забагай того, чого в хаті нема. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. кортіти — Корті́ти, -ти́ть кому і кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кортіти — КОРТІ́ТИ, тить, недок., безос., кому, кого, з інфін. і без додатка, розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось. Кому кортить, тому й болить (Номис, 1864, № 9754); Кортіло сердешного забалакать до дівчини, та з чого почати? (Свидн. Словник української мови в 11 томах
  9. кортіти — Кортіти, кортить (кого и кому) гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Ном. № 5013. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Ном. № 1106. Словник української мови Грінченка