1. Словник української мови в 11 томах

кортіти

КОРТІ́ТИ, тить, недок., безос., кому, кого, з інфін. і без додатка, розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось.

Кому кортить, тому й болить (Номис, 1864, № 9754);

Кортіло сердешного забалакать до дівчини, та з чого почати? (Свидн., Люборацькі, 1955, 139);

От якось-то й одважилось [щеня] вхопить Шматок м’ясця, щоб не кортіло (Гл., Вибр., 1957, 57);

Уже довідалися вони.. про всі подробиці, які їм кортіло знати (Дн. Чайка, Тв., 1960, 76);

[Кривоніс:] Люблю я з люлькою у бій іти. Коли рубнув, тоді і потягнув, інколи так кортить ще потягнути, але стримую себе (Корн., І, 1955, 247).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кортіти — корті́ти дієслово недоконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. кортіти — БАЖАТИСЯ, ХОТІТИСЯ; неос. КОРТИТЬ, (кого) муляє, шпигає, пече під п'яти; аж дрижить хто. Словник синонімів Караванського
  3. кортіти — див. хотітися Словник синонімів Вусика
  4. кортіти — -тить, недок., безос., кому, кого, з інфін. і без додатка, розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кортіти — КОРТІ́ТИ, ти́ть, недок., безос., кому, кого чого, з інфін. і без дод., розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось. Кому кортить, тому й болить (Номис); Кортіло сердешного забалакать до дівчини, та з чого почати? (А. Словник української мови у 20 томах
  6. кортіти — І плачу, і кортить мене, і таки не піду. Плачу, щоб мене не силуЕали йти за нелюба, і хочу вийти заміж, і таки не піду за нелюба. Хай Бог простить, коли кортить. Я негоден опертися покусі, тому й Бог простити мусить. Хай тебе не кортить, що хати ся не держить. Не забагай того, чого в хаті нема. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. кортіти — ХОТІ́ТИСЯ безос., кому, чого, з інфін. і спол. щоб (про наявність бажання, охоти до чогось, потреби в чомусь), БАЖА́ТИСЯ, ЖАДА́ТИСЯ підсил., ЖДА́ТИСЯ підсил., ХТІ́ТИСЯ розм., КОРТІ́ТИ розм., БА́ГНУТИСЯ діал., МАНИ́ТИСЯ діал.; ПІДМИВА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  8. кортіти — Корті́ти, -ти́ть кому і кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кортіти — Кортіти, кортить (кого и кому) гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Ном. № 5013. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Ном. № 1106. Словник української мови Грінченка