1. Словник української мови у 20 томах

корчмарка

КОРЧМА́РКА, и, ж., іст.

Жін. до корчма́р 1; шинкарка.

І побігла враз корчмарка І Андрія розбудила (П. Тичина);

– Мені також галушок, – сказав чоловік. – Але не з перцем, а з медом. – Зараз замішу тісто, – відказала корчмарка (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корчмарка — корчма́рка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. корчмарка — -и, заст. Жін. до корчмар; шинкарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корчмарка — Корчма́рка, -рки, -рці; -ма́рки, -ма́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. корчмарка — КОРЧМА́РКА, и, ж., заст. Жін. до корчма́р; шинкарка. І побігла враз корчмарка І Андрія розбудила (Тич., III, 1947, 154). Словник української мови в 11 томах