косий

КО́СИЙ, а, е.

1. Який розташований під кутом до площини; похилий.

Виноградний лист закривав гостей од косого проміння сонця (І. Нечуй-Левицький);

Біжить [дівчина] темною вулицею, шльопаючи по калюжах, Косий дощ і вітер підганяють її (О. Іваненко);

Увечері Теплов, покусуючи кінчик гусячого пера, писав дрібними косими літерами (В. Нестайко);

Небо зробилося важким, похмурим – хмари вже не просвічувалися згори, а освітлювалися знизу косими променями (Ю. Іздрик);

Інтер'єр ставав схожим на власну проекцію, ніби хтось зробив на стіні креслення кімнати, спеціально наголошуючи на тому, що всі кути обов'язково повинні бути гострими, а лінії косими, жодних перпендикулярів (Н. Сняданко);

// Який проходить, лежить не посередині, а збоку.

Рідке волосся його було старанно зачесане на косий проділ (В. Собко);

За пiвкiлометра вище по течiї рибаки перегородили частину рiки на мiлинi косим насипом (Р. Андріяшик).

2. Зроблений, прикріплений, вирізаний і т. ін. криво (про предмети); скривлений, перекошений.

Спинявсь [Бакун] .. І довго думав, на віконця косі Утупившись недобре (В. Мисик);

Стане вона на косому порозі.., прикладе руку до лоба і довго з надією дивитиметься на вулицю (В. Козаченко);

Стара фортеця з косими бійницями – камінний череп рицарських часів – тут феодали з бронзовими лицями жили, укриті шкурами лісів (Л. Костенко).

3. Який має неоднаково спрямовані зіниці (про очі з такою вадою); косоокий (у 1 знач.), зизий.

Якось без тямку дивився [Ларченко] вниз своїми косими очима (Панас Мирний);

Відомо, скільки дає йому батько-монопольщик викупного за надзвичайно великі зуби, за косі очі, за 28 літ своєї дочки (В. Винниченко);

Очі Левченкові – невеличкі, різного кольору й косі, що давало можливість йому під час розмови дивитись водночас і на свого співбесідника, і десь поза ним (А. Головко);

Очі косі, розбігаються в усі боки, тому кожному ремісникові здається, що директор дивиться саме на нього – і всім трохи не по собі (Григір Тютюнник);

// у знач. ім. Про людину з такою вадою очей; косоокий (у 1 знач.), зизоокий.

Як вийшла бабище старая, Крива, горбатая, сухая, .. ряба, беззуба, коса (І. Котляревський).

4. Який має негоризонтальний розріз очей.

Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (О. Довженко);

В кутку перед суворим, з косими довгастими очима образом жевріє лампадка, ворушить важкими незграбними тінями (М. Стельмах);

Іляш Караїмович, високий і худий, чорний, як циган, з вузькими, трохи косими очима і різко випнутими вилицями та гострим, хижим носом, зберігав цілковиту рівновагу (В. Чемерис).

5. перен. Який виражає неприязнь, ворожість (про очі, погляд і т. ін.).

[Анна:] Та чи могли б ви шпагою відтяти всі косі погляди.., шепти, моргання.., що скрізь мене б стрічали й проводжали? (Леся Українка);

На косі погляди тих, що осуджували його, він волів не зважати (С. Журахович);

Знає Дорошенко: нехай тільки косим оком хтось кине на нього, миттєво ляжуть залізні пальці на горло відчайдуха (Д. Білий).

6. у знач. ім., розм. Про зайця (див. за́єць 1).

Денис .. рушницю в руку – бах-бах! І є заєць .. Лежить бідний косий і не ворушиться (Григорій Тютюнник).