косий

КО́СИЙ, а, е.

1. Який падає або розташований під кутом до горизонтальної площини; непрямий, похилий.

Виноградний лист закривав гостей од косого проміння сонця (Н.-Лев., І, 1956, 458);

Біжить [дівчина] темною вулицею, шльопаючи по калюжах, Косий дощ і вітер підганяють її (Ів., Вел. очі, 1956, 25);

// Який відхиляється від прямої лінії, іде по діагоналі, навскіс; навскісний.

В деяких швах стібки лежать трохи похило або утворюють косі шви (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 95);

Косий зріз;

// Який має негоризонтальний розріз (про очі).

Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (Довж., І, 1958, 111);

В їхніх [волів] косих розумно-сумовитих очах мерехтів відблиск молодика (Стельмах, Хліб.., 1959, 435).

Ко́сий ко́мір — стоячий комір, що застібається збоку.

Іван Іванович.. раніш ходив у синій сорочці з косим коміром (Сам., II, 1958, 289);

Ко́сий стіл (сто́лик) — трикутний стіл (столик).

Попід стінами стояло дванадцять стільців, в кутках — косі столики (Н.-Лев., І, 1956, 117).

2. Зроблений, прикріплений, вирізаний і т. ін. криво (про предмети); скривлений, перекошений.

Косі двері; Косий стіл;

// Який проходить (лежить) не посередині, а збоку.

Рідке волосся його було старанно зачесане на косий проділ (Собко, Звич. життя, 1957, 27).

3. Який має неоднаково спрямовані зіниці (про очі з такою вадою); зизий, зизоокий.

Якось без тямку дивився [Ларченко] вниз своїми косими очима (Мирний, II, 1954, 197);

// Про людину з такою вадою очей.

Як вийшла бабище старая. Крива, горбатая, сухая, ..ряба, беззуба, коса (Котл., І, 1952, 115).

4. перен. Який виражає неприязнь, ворожість (про очі, погляд і т. ін.).

Правда, сей [товариш] та той гляне на нього косим оком (Фр., VI, 1951, 389);

[Анна:] Та чи могли б ви шпагою відтяти всі косі погляди.., шепти, моргання.., що скрізь мене б стрічали й проводжали? (Л. Укр., III, 1952, 394);

На косі погляди тих, що осуджували його, він волів не зважати (Жур., Даша, 1961, 18).