косий

КО́СИЙ (розташований похило до горизонтальної або вертикальної площини), НАВСКІ́СНИЙ (НАВКІ́СНИЙ), СКІСНИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (який скривився на один бік). Сонце спустилось низько, заглянуло в вікна косим промінням (І. Нечуй-Левицький); Його навскісні брови, як два ріжки, високо виповзають на лоб (М. Стельмах); Довжелезні скісні пасма сонячного світла пронизували лісову сутінь (Ю. Бедзик); На сонці стояла похила дошка із прорізаним вздовж неї звивистим жолобком (Ю. Яновський); Наймит миттю перехопився через скошений перелаз (Г. Епік); Хоч зовні павільйон здавався непоказним і трохи перекошеним, та зате діти могли тут сховатися від дощу, гратися (О. Бойченко).

КО́СИЙ (який має негоризонтальний розріз — про очі); СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (звернутий у якийсь бік — про очі, погляд). У невістки.. народився син. Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі (О. Довженко); Край міста зупинився чоловік, затуманеним, скошеним поглядом зміряв далину (М. Стельмах); З виду він більш походив на звіряку, як на чоловіка: вирлоокі перекошені очі дивились хижо, ніс з роздутими ніздрями задрався догори (О. Стороженко).

КОСОО́КИЙ (про людину — який має косоокість); КО́СИЙ, РОЗКО́СИЙ, ЗИЗОО́КИЙ діал., ЗИ́ЗИЙ діал.; ЗИЗУВА́ТИЙ діал. (трохи). — Вона була статна краля, трохи косоока, в міру весела і в міру сумна (Ю. Яновський); Становий з посередником.. стали на громаду гримати, далі страхати.. Громада собі гуде: — Не застрахаєш!.. Рощот давай!.. Не скачи, коса собако! (Панас Мирний); Вискочив маленький розкосий хлопчик, голий до пояса, і притулився до дошки спиною (О. Донченко); Здалеку і не впізнаєш, що парубок злегка зизоокий (Ірина Вільде); Уже був і сватів заслав до Варки Жежерівни — зизуватої старої дівки (В. Речмедін).

КРИВИ́Й прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), НЕРІ́ВНИЙ, КО́СИЙ, ВИ́КРИВЛЕНИЙ (який став нерівним); ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (асиметричний); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм. (скривлений у багатьох місцях). У чорній було вогко і темно. Се була велика хата, стара, з кривими стінами (Панас Мирний); Він проглядав нерівні, на склографі надруковані рядки (В. Собко); — Гляньте на цього гіганта, — показав Бунч на чудернацьке дерево з покрученим стовбуром (Ю. Бедзик); Росли там покарлючені дубки (П. Загребельний).

НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який виражає, містить у собі неприхильність), НЕЗИ́ЧЛИ́ВИЙ рідше, НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, НЕПРИХИ́ЛЬНИЙ, НЕПРИ́ЯЗНИЙ, НЕДО́БРИЙ, ВОРО́ЖИЙ підсил., НЕНА́ВИСНИЙ підсил.; НЕПРИВІ́ТНИЙ, НЕЛАСКА́ВИЙ, НЕЛЮБ'Я́ЗНИЙ (без лагідності, привітності); КО́СИЙ, КРИВИ́Й (про очі, погляд); НЕДРУ́ЖНІЙ (про тон, зайняту позицію тощо). Зупинилися всі дівчата, випростались і оглядали Олександра недоброзичливими очима (Д. Ткач); А тим часом знов виникли недружелюбні вигуки (К. Гордієнко); Стась аж пересмикнув плечима, відчуваючи на собі неприхильний мамин погляд (Ю. Бедзик); Колективна неприязна мовчанка була йому зустріччю (О. Гончар); Гостроносе личко його скривлене недоброю, гидливою посмішкою (В. Козаченко); Холодком віяло від його карих очей, в усій постаті було щось чуже, навіть вороже (О. Донченко); — То будьте ви прокляті, пане!.. — ненависним стогоном вирвалося з грудей Устини (М. Стельмах); Тон його мови був гордовитий, неохочий, трохи неласкавий (І. Нечуй-Левицький); Правда, сей та той гляне на нього косим оком (І. Франко); На криві погляди він волів не зважати (С. Журахович). — Пор. несхва́льний.

ПОХИ́ЛИЙ (який відхиляється від вертикального або горизонтального положення, пролягає, розташовується в напрямку між вертикальним і горизонтальним положенням), СКІСНИ́Й, КОСИ́Й, СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, ЗРІ́ЗАНИЙ, СКО́СИСТИЙ діал. Їй.. приснився справжній сон: ..як він ото відходить від неї похилою кладкою вділ (О. Забужко); Кам'яні брили, скісні й округлі виступи нависають над Єнісеєм, звужують і поглиблюють його ложе (Ю. Збанацький); Сонце заходило. Косе проміння падало на річку Білу (Г. Хоткевич); Зовні вона (високочастотна піч) схожа на домашній холодильник, але має трохи скошений верх (з журналу); У пристанційному скверику на перекошеній лаві знайшов (Несвітайло) собі місце (В. Вільний); Одягнений (чоловік) у довгий сірий прорезинений макінтош, певне ще довоєнного покрою, з зрізаними плечима (В. Козаченко); Пашить медами скосиста гора (Л. Костенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косий — (розташований похило) навскісний, похилий, (на один бік) перекошений, (про очі) розкосий, діал. зизий. Словник синонімів Полюги
  2. косий — ко́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. косий — Непрямий, похилий; (предмет) скривлений, перекошений, кривобокий; (- очі) зйзий, зизоокий, р. косоокий; (погляд) недобрий, неприязний, заздрий. Словник синонімів Караванського
  4. косий — [косией] м. (на) -сому/-с'ім, мн. -с'і Орфоепічний словник української мови
  5. косий — -а, -е. 1》 Який падає або розташований під кутом до горизонтальної площини; непрямий, похилий. || Який відхиляється від прямої лінії, іде по діагоналі, навскіс; навскісний. || Який має негоризонтальний розріз (про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. косий — Скісний, навскісний, зизий, зизоокий, зизуватий Словник чужослів Павло Штепа
  7. косий — КО́СИЙ, а, е. 1. Який розташований під кутом до площини; похилий. Виноградний лист закривав гостей од косого проміння сонця (І. Нечуй-Левицький); Біжить [дівчина] темною вулицею, шльопаючи по калюжах, Косий дощ і вітер підганяють її (О. Словник української мови у 20 томах
  8. косий — Ого, ч. 1. Китаєць. Ви уявіть, що шоста частина світу — це косі! 2. Неприємна людина. Косий типок. Словник сучасного українського сленгу
  9. косий — КО́СИЙ, а, е. 1. Який падає або розташований під кутом до горизонтальної площини; непрямий, похилий. Виноградний лист закривав гостей од косого проміння сонця (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. косий — Косий, -а, -е 1) Косой. Постіл косіш, а я босий. Чуб. 2) О столѣ: треугольный. По під стінами стояло 12 стільців, в кутках, косі столики. Левиц. І. 133. 3) = космина. КС. 1898. VII. 45. Словник української мови Грінченка