косовище
КОСОВИ́ЩЕ, а, с.
Те саме, що кісся́.
Похилившись на киї або на косовище, старі гольтіпаки слухають кобзаря (П. Куліш);
Кинулись на допомогу нашим і косарі на лузі, сторч переставляючи жала кіс на косовищах (О. Ільченко);
Косовище лежало в чоловіка на колінах, а щербате полотно звисло писком униз (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me