косовиця
КОСОВИ́ЦЯ, і, ж.
1. Косіння та збирання трави, збіжжя.
Цілою громадою стали вони [заробітчани] на косовицю сіна, а потім хліба (Панас Мирний);
Зліплюються повіки, він стомився за день на косовиці. Помахай косою тисячу тисяч разів! (Т. Масенко);
– Я думаю завтра вже почать косовицю. За Ташанню вже сіна готові (Григорій Тютюнник);
– Ви ж не були на останній нараді і, мабуть, не знаєте установки на роздільну косовицю? (М. Циба);
– Слухайте, невже на Опiллi жiнок примушують косити? У наших краях, на Пiдгiр'ї, косовиця – не жiноча справа (Р. Федорів).
2. Час, коли косять та збирають траву.
Коли ще косовиця, а вже сіно возимо (прислів'я);
Все йшло, як треба; по косовиці жнива наставали, як і щороку (А. Свидницький);
Се було так у жнива, здається, чи в косовицю (Ганна Барвінок);
В косовицю допомагали Кошу на військових луках косити сіно для січової кінноти (В. Чемерис);
Через рік з хвостиком він отримав відпустку. У Загорянах якраз була пора косовиці (В. Лис).
Значення в інших словниках
- косовиця — косови́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- косовиця — див. жнива Словник синонімів Вусика
- косовиця — -і, ж. 1》 Косіння та збирання трави, збіжжя. 2》 Час, коли косять і збирають траву. Великий тлумачний словник сучасної мови
- косовиця — КОСОВИ́ЦЯ (косіння та збирання трави, збіжжя; час косіння та збирання); СІНО́ЖА́ТЬ (збирання сіна; час збирання). З весни і все літо працював я в полі: на косовиці, молотьбі, на сівбі (С. Словник синонімів української мови
- косовиця — КОСОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Косіння та збирання трави, збіжжя. Цілою громадою стали вони [заробітчани] на косовицю сіна, а потім хліба (Мирний, II, 1954, 76); Червень місяць добігав уже до кінця. Починалася косовиця (Фр. Словник української мови в 11 томах
- косовиця — Косовиця, -ці ж. Время уборки сѣна. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. Ном. № 2613. під носом косовиця — употреблено въ пословицѣ въ смыслѣ: усы выросли. Під носом косовиця, а на розум не орано. Ном. Словник української мови Грінченка