косовиця
КОСОВИ́ЦЯ, і, ж.
1. Косіння та збирання трави, збіжжя.
Цілою громадою стали вони [заробітчани] на косовицю сіна, а потім хліба (Мирний, II, 1954, 76);
Червень місяць добігав уже до кінця. Починалася косовиця (Фр., V, 1951, 333);
Що може бути миліше, як по довгому дню косовиці повертати на заході сонця з веселого лугу додому (Довж., Зач. Десна, 1957, 38).
2. Час, коли косять та збирають траву.
Все йшло, як треба; по косовиці жнива наставали, як і щороку (Свидн., Люборацькі, 1955, 16);
Се було так у жнива, здається, чи в косовицю (Барв., Опов.., 1902, 115);
Воно час такий — роботи ніякої гарячої: обсіялись, а косовиця ще не підійшла (Головко, II, 1957, 400).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- косовиця — косови́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- косовиця — див. жнива Словник синонімів Вусика
- косовиця — -і, ж. 1》 Косіння та збирання трави, збіжжя. 2》 Час, коли косять і збирають траву. Великий тлумачний словник сучасної мови
- косовиця — КОСОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Косіння та збирання трави, збіжжя. Цілою громадою стали вони [заробітчани] на косовицю сіна, а потім хліба (Панас Мирний); Зліплюються повіки, він стомився за день на косовиці. Помахай косою тисячу тисяч разів! (Т. Словник української мови у 20 томах
- косовиця — КОСОВИ́ЦЯ (косіння та збирання трави, збіжжя; час косіння та збирання); СІНО́ЖА́ТЬ (збирання сіна; час збирання). З весни і все літо працював я в полі: на косовиці, молотьбі, на сівбі (С. Словник синонімів української мови
- косовиця — Косовиця, -ці ж. Время уборки сѣна. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. Ном. № 2613. під носом косовиця — употреблено въ пословицѣ въ смыслѣ: усы выросли. Під носом косовиця, а на розум не орано. Ном. Словник української мови Грінченка