1. Словник української мови в 11 томах

косоворотка

КОСОВОРО́ТКА, и, ж. Російська чоловіча сорочка із стоячим коміром, що застібається збоку.

Зім’ята льняна косоворотка недбало розхристана, з-під неї видно спітнілі волосаті груди (Збан., Малин. дзвін, 1958, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косоворотка — косоворо́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. косоворотка — -и, ж. Російська чоловіча сорочка зі стоячим коміром, що застібається збоку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. косоворотка — Сорочка (московська) Словник чужослів Павло Штепа
  4. косоворотка — КОСОВОРО́ТКА, и, ж. У росіян – чоловіча сорочка із стоячим коміром, що застібається збоку. Зім'ята льняна косоворотка недбало розхристана, з-під неї видно спітнілі волосаті груди (Ю. Словник української мови у 20 томах