косовиця

КОСОВИ́ЦЯ (косіння та збирання трави, збіжжя; час косіння та збирання); СІНО́ЖА́ТЬ (збирання сіна; час збирання). З весни і все літо працював я в полі: на косовиці, молотьбі, на сівбі (С. Олійник); В ту пору, коли у людей була косовиця, на панській луці квакали жаби (І. Франко); І у нас була робота, — гаряча, славна сіножать... (І. Гончаренко); Знов, як і під час сіножаті, Ольга змушена була відробляти за свою хвору сестру (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косовиця — косови́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. косовиця — див. жнива Словник синонімів Вусика
  3. косовиця — -і, ж. 1》 Косіння та збирання трави, збіжжя. 2》 Час, коли косять і збирають траву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. косовиця — КОСОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Косіння та збирання трави, збіжжя. Цілою громадою стали вони [заробітчани] на косовицю сіна, а потім хліба (Панас Мирний); Зліплюються повіки, він стомився за день на косовиці. Помахай косою тисячу тисяч разів! (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. косовиця — КОСОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Косіння та збирання трави, збіжжя. Цілою громадою стали вони [заробітчани] на косовицю сіна, а потім хліба (Мирний, II, 1954, 76); Червень місяць добігав уже до кінця. Починалася косовиця (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. косовиця — Косовиця, -ці ж. Время уборки сѣна. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. Ном. № 2613. під носом косовиця — употреблено въ пословицѣ въ смыслѣ: усы выросли. Під носом косовиця, а на розум не орано. Ном. Словник української мови Грінченка