1. Словник української мови у 20 томах

кощавий

КОЩА́ВИЙ, а, е.

Сухорлявий, худий, кістлявий (про людину).

Був [Михайло] .. високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий (Марко Вовчок);

Кощавий грек уклякнув перед царем (І. Білик);

Кощавий, жилавий, без жодної натуги Остап хилиться в лад із косою (К. Гордієнко);

// Який має кістляві (у 1 знач.) частини тіла.

Кощаве обличчя старого було спокійне, брунатне, мовби вирізане з дерева (М. Стельмах);

Кощава рука потягнулася до зброї (А. Камінчук);

Ще одна золота монета лягла в кощаву чіпку руку (Б. Левін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кощавий — коща́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кощавий — див. КІСТЛЯВИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. кощавий — див. розлогий; худий Словник синонімів Вусика
  4. кощавий — -а, -е. Сухорлявий, худий, кістлявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кощавий — КІСТЛЯ́ВИЙ (про людину, тварину та частини їхнього тіла — худий, з випнутими кістками), КОСТИ́СТИЙ, КОЩА́ВИЙ, МАСЛАКУВА́ТИЙ, СУХОКО́СТИЙ розм., ХУДОКО́СТИЙ розм.; СУХОРЕ́БРИЙ розм., ХУДОРЕ́БРИЙ розм. (дуже худий, з випнутими ребрами). Словник синонімів української мови
  6. кощавий — Коща́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кощавий — КОЩА́ВИЙ, а, е. Сухорлявий, худий, кістлявий. Був [Михайло].. високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий (Вовчок, І, 1955, 217); Кощавий, жилавий, без жодної натуги Остап хилиться в лад із косою (Горд. Словник української мови в 11 томах
  8. кощавий — Кощавий, -а, -е Костлявый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 137. Словник української мови Грінченка