1. Словник української мови в 11 томах

кощавий

КОЩА́ВИЙ, а, е. Сухорлявий, худий, кістлявий.

Був [Михайло].. високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий (Вовчок, І, 1955, 217);

Кощавий, жилавий, без жодної натуги Остап хилиться в лад із косою (Горд., II, 1959, 327);

Кощаве обличчя старого було спокійне, брунатне, мовби вирізане з дерева (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 27);

*Образно. Тільки тепер я відчув по-справжньому, що воно за кощава рука голоду (Збан., Єдина, 1959, 257).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кощавий — коща́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кощавий — див. КІСТЛЯВИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. кощавий — див. розлогий; худий Словник синонімів Вусика
  4. кощавий — -а, -е. Сухорлявий, худий, кістлявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кощавий — КОЩА́ВИЙ, а, е. Сухорлявий, худий, кістлявий (про людину). Був [Михайло] .. високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий (Марко Вовчок); Кощавий грек уклякнув перед царем (І. Білик); Кощавий, жилавий, без жодної натуги Остап хилиться в лад із косою (К. Словник української мови у 20 томах
  6. кощавий — КІСТЛЯ́ВИЙ (про людину, тварину та частини їхнього тіла — худий, з випнутими кістками), КОСТИ́СТИЙ, КОЩА́ВИЙ, МАСЛАКУВА́ТИЙ, СУХОКО́СТИЙ розм., ХУДОКО́СТИЙ розм.; СУХОРЕ́БРИЙ розм., ХУДОРЕ́БРИЙ розм. (дуже худий, з випнутими ребрами). Словник синонімів української мови
  7. кощавий — Коща́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кощавий — Кощавий, -а, -е Костлявый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 137. Словник української мови Грінченка