1. Словник української мови у 20 томах

кравченко

КРАВЧЕ́НКО, а, ч., заст.

1. Син кравця.

Кравець і його кравченко пішли до міста (А. Любченко).

2. Учень кравця; кравецький підмайстер.

Шили козацьку одежину кравчики з кравченками та кравчихами (О. Ільченко);

Які ж імена, які прізвища стоять у тім першім списку мого народу? Були шевці й шевченки, гончарі й гончаренки, ковалі й коваленки, бондарі й бондаренки, мельники й мельниченки, теслі й тесленки, стельмахи й стельмашенки, кравці й кравченки, ткачі й ткаченки, шаповали й шаповаленки (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кравченко — Кра́вченко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. кравченко — -а, ч., заст. 1》 Син кравця. 2》 Учень кравця; кравецький підмайстер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Кравченко — див. Кравченко, Олександр Михайлович Філософський енциклопедичний словник
  4. кравченко — КРАВЧЕ́НКО, а, ч., заст. 1. Син кравця. 2. Учень кравця; кравецький підмайстер. Шили козацьку одежину кравчики з Кравченками та кравчихами (Ільч., Козацьк.роду.., 1958,329). Словник української мови в 11 томах
  5. кравченко — Кравченко, -ка м. Сынъ портного. Словник української мови Грінченка