1. Словник української мови в 11 томах

кравченко

КРАВЧЕ́НКО, а, ч., заст.

1. Син кравця.

2. Учень кравця; кравецький підмайстер.

Шили козацьку одежину кравчики з Кравченками та кравчихами (Ільч., Козацьк.роду.., 1958,329).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кравченко — Кра́вченко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. кравченко — -а, ч., заст. 1》 Син кравця. 2》 Учень кравця; кравецький підмайстер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кравченко — КРАВЧЕ́НКО, а, ч., заст. 1. Син кравця. Кравець і його кравченко пішли до міста (А. Любченко). 2. Учень кравця; кравецький підмайстер. Шили козацьку одежину кравчики з кравченками та кравчихами (О. Словник української мови у 20 томах
  4. Кравченко — див. Кравченко, Олександр Михайлович Філософський енциклопедичний словник
  5. кравченко — Кравченко, -ка м. Сынъ портного. Словник української мови Грінченка