кравчик
КРА́ВЧИК¹, а, ч.
1. Зменш.-пестл. до краве́ць.
Коли б то коханка на сукню набрала, А я — щоб був кравчик (Крим., Вибр., 1965, 103);
Бондар, кравчик, селянин — Всі працюють як один (Перв., Райдуга.., 1960, 95).
2. заст. Учень кравця; кравецький підмайстер.
То наступало парубоцтво: шевчики, кравчики.. зібралися на ярмарок погулять (Кв.-Осн., II, 1956, 19);
І шевчик або кравчик посила їй [Катрі] навздогінці.. солодкомовні привіти (Мирний, IV, 1955, 296).
КРА́ВЧИК², а, ч. (Lethrus apterus.). Жук родини пластинчатовусих, який пошкоджує сходи соняшника, буряків, зернових, баштанних та інших сільськогосподарських культур; головач (у 3 знач.).
Для боротьби з кравчиком посіви соняшника обкопують ловильними канавками (Ол. та ефір. культ., 1956, 67).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кравчик — кра́вчик 1 іменник чоловічого роду, істота кравець кра́вчик 2 іменник чоловічого роду, істота жук Орфографічний словник української мови
- кравчик — I -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до кравець. 2》 заст. Учень кравця; кравецький підмайстер. II -а, ч. Жук родини пластинчатовусих, який пошкоджує сходи соняшника, буряків, зернових, баштанних та інших сільськогосподарських культур; головач (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кравчик — КРА́ВЧИК¹, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до краве́ць. Коли б то коханка на сукню набрала, А я – щоб був кравчик (А. Кримський); Бондар, кравчик, селянин – Всі працюють як один (Л. Первомайський); Ну, й чоловіка собі знайшла. Словник української мови у 20 томах
- кравчик — ГОЛОВА́Ч (жук родини пластинчатовусих), КРА́ВЧИК. Кравчик, або головач.. Жук чорний, переднєспинка з витягнутими вперед передніми кутами (з журналу). Словник синонімів української мови
- кравчик — Кра́вчик, -ка, -кові, -ку! -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кравчик — Кравчик, -ка м. ум. отъ краве́ць. Словник української мови Грінченка