1. Словник української мови в 11 томах

кравчина

КРАВЧИ́НА¹, и, ч., розм. Молодий кравець; недосвідчений кравець.

До нас почав вчащать захожий парубок кравчина,— прийде з шиттям було й сидить… (Фр., XIII, 1954, 113).

КРАВЧИ́НА², и, ж. Назва козацько-селянського війська, яке в кінці XVI ст. зібрав Наливайко.

Кравчина запорізька До Хотиї поспішала (Укр.. думи.., 1955, 124);

Обізвався Наливайко — Не стало кравчини! (Шевч., І, 1951, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кравчина — кравчи́на 1 іменник чоловічого роду, істота молодий кравець розм. кравчи́на 2 іменник жіночого роду козацьке військо Наливайка іст. Орфографічний словник української мови
  2. кравчина — I -и, ч. розм. Молодий кравець; недосвідчений кравець. II -и, ж. Назва козацько-селянського війська, що його наприкінці 16 ст. зібрав Наливайко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кравчина — КРАВЧИ́НА¹, и, ч., розм. Молодий кравець; недосвідчений кравець. До нас почав вчащать захожий парубок кравчина, – прийде з шиттям було й сидить... (І. Франко). КРАВЧИ́НА², и, ж. Назва козацько-селянського війська, яке в кінці XVI ст. зібрав Наливайко. Словник української мови у 20 томах
  4. кравчина — Кравчи́на, -ни ж. Названіе войска, собраннаго въ концѣ XVI в. С. Наливайкомъ. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Шевч. 52. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала. Срезн., Запорож. Стар. І. 39. Словник української мови Грінченка