1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кравчина

кравчи́на

I -и, ч. розм.

Молодий кравець; недосвідчений кравець.

II -и, ж.

Назва козацько-селянського війська, що його наприкінці 16 ст. зібрав Наливайко.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кравчина — кравчи́на 1 іменник чоловічого роду, істота молодий кравець розм. кравчи́на 2 іменник жіночого роду козацьке військо Наливайка іст. Орфографічний словник української мови
  2. кравчина — КРАВЧИ́НА¹, и, ч., розм. Молодий кравець; недосвідчений кравець. До нас почав вчащать захожий парубок кравчина, – прийде з шиттям було й сидить... (І. Франко). КРАВЧИ́НА², и, ж. Назва козацько-селянського війська, яке в кінці XVI ст. зібрав Наливайко. Словник української мови у 20 томах
  3. кравчина — КРАВЧИ́НА¹, и, ч., розм. Молодий кравець; недосвідчений кравець. До нас почав вчащать захожий парубок кравчина,— прийде з шиттям було й сидить… (Фр., XIII, 1954, 113). КРАВЧИ́НА², и, ж. Назва козацько-селянського війська, яке в кінці XVI ст. Словник української мови в 11 томах
  4. кравчина — Кравчи́на, -ни ж. Названіе войска, собраннаго въ концѣ XVI в. С. Наливайкомъ. Обізвався Наливайко — не стало кравчини! Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув. Шевч. 52. Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала. Срезн., Запорож. Стар. І. 39. Словник української мови Грінченка