кредит

КРЕДИ́Т, у, ч., фін.

1. Надання в борг матеріальних цінностей, грошей; позика.

Найголовнійша ж притичина, котра зупиняє економічну ходу сільського люду – та, що по селах у нас нема громадського кредиту (О. Кониський);

[Сімон:] Ми не знали економії, окрім кредиту у кравця (І. Франко);

– Для нашого дворянства навіть кредит став смертельною отрутою (М. Стельмах);

Діставши від банку кредит, товариство невдовзі придбало ще й віялку (О. Гончар);

Я ходив у школу. Після загибелі батька довелося все пустити з молотка, щоб сплатити кредит за котедж (О. Бердник);

Він не зумів навіть виплатити кредит за заміський будинок (В. Кожелянко);

Дітей треба навчати, а бізнес ледь дихає, а ще кредит, та й для мами треба відкласти (Люко Дашвар).

2. мн., фін. Бюджетні суми в кошторисі, у межах яких дозволені витрати на щось.

– План озеленення міста виконав! Кредити всі використав! (Остап Вишня);

Дубл нагадував серові Едварові про справи культурно-побутові, а саме: про потребу якнайшвидшого відкриття кредитів на побудову в кожному з навколишніх сіл великих лікарень (Ю. Смолич);

Реалізація нового проекту в державі покликана поліпшити використання кредитів на охорону здоров'я (із журн.).

3. Комерційна довіра; платоспроможність.

З-поміж знайомих він дізнався про нового сусіда, якого характеризували як людину з надійним кредитом, фінансово забезпечену (із журн.);

Для усіх клієнтів була доступна інформація про надійність кредитів банку (з газ.).

4. перен. Довіра, авторитет.

Старе, традиційне світосприймання, вірування, поняття – одійшли, втратили кредит, нові не прищепилися цілком (М. Зеров);

– Не знаю, чим я це заслужив, але я отримав значно більший кредит довіри, ніж інші (В. Хрущак);

Слон провів Курочку затуманеним поглядом .. Із ним спілкуватися найпростіше. Для нього в мене кредит довіри завжди відкритий (Любко Дереш);

Сьогодні більш, ніж будь-коли, втрачає кредит у читача романтика риторична, прикрашальна, сентиментальна (з наук. літ.).

Розпоря́дник креди́ту див. розпоря́дник.

○ (1) У креди́т, у знач. присл. – з виплатою частинами; на виплат.

Купці... пропонували... свої товари “до грошей”, тобто в кредит (Ірина Вільде);

Насамперед слід подбати про гроші. Старенька покоївка не вічно ж носитиме бутерброди в кредит (І. Білик);

– Мені потрібна була довідка для придбання меблів у кредит, а печатку Стратон Стратонович на два тижні забрав із собою (О. Чорногуз);

Багато виробів у кредит [Олексій] роздавав під відсотки (І. Роздобудько);

Треба купити будинок у кредит (І. Карпа).

△ (2) Ава́льний креди́т, фін. – кредит банку, призначений для покриття гарантованого зобов'язання його клієнта.

У разі авального кредиту мова йде не про власне кредит, а лише про гарантії, які надає банк щодо виплати вексельної суми або її частини (з наук.-попул. літ.);

Авальний кредит оформляється гарантійним надписом аваліста на векселі або на додатковому аркуші чи окремим документом (з навч. літ.);

(3) Бу́ферний креди́т, фін. – кредит, який надають міжнародні фінансові організації для створення буферних запасів товарів, для стабілізації цін на ці товари.

Буферні кредити часто використовують для стабілізації цін, зниження рівня інфляції (з навч. літ.);

Чорногорія отримала буферний кредит (з газ.);

Відкрива́ти / відкри́ти креди́т (креди́тну лі́нію) див. відкрива́ти;

Делегува́ти креди́т див. делегува́ти;

(4) Диско́нтний креди́т, фін. – операція купівлі банком векселя за іменним індосаментом у векселетримача до настання терміну платежу.

Дисконтний кредит має місце тоді, коли банку з вирахуванням відсотка продається ще відтермінована дебіторська заборгованість (з навч. літ.);

Дисконтний кредит є достроковою грошовою реалізацією векселя, перетворенням комерційного кредиту на банківський (із журн.);

Забезпе́чення креди́ту див. забезпе́чення;

(5) Іпоте́чний креди́т, фін. – особлива форма кредиту, пов'язана з наданням позик під заставу нерухомого майна на довгостроковій основі.

Іпотечний кредит є договором банківського кредиту, в межах якого права кредитора (банку) забезпечені різними видами нерухомого майна (із журн.);

Я пояснив панові: векселі, борги, відсотки, іпотечний кредит (С. Андрухович);

(6) Короткотерміно́вий (короткостроко́вий) креди́т – кредит на тимчасові фінансові потреби терміном до одного року.

Двома основними формами короткотермінового кредиту є комерційний і банківський (з наук.-попул. літ.);

Станом на початок червня аграрії взяли 1,6 млрд гривень короткотермінових кредитів (з газ.);

Залежно від строків користування кредити класифікуються на: короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 3 років), довгострокові (понад 3 роки) (з навч. літ.);

Надава́ти / нада́ти креди́т див. надава́ти²;

(7) Обліко́вий креди́т – кредит, наданий банком для платіжного обороту клієнтів.

Надання облікового кредиту здійснюють на підставі поданої підприємством заяви на дисконтування векселів (з навч. літ.).

КРЕ́ДИТ, у, ч., фін.

Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; протилежне дебет.

Якщо по дебету і кредиту нема ніякого залишку, то в колонках відповідні затрати не закривають (з наук. літ.);

Журнально-ордерна форма є оптимальною паперовою формою обліку. Журнали відкриваються за кредитом низки бухгалтерських рахунків (з навч. літ.);

Сама [непманка] крам постачала, сама дебети-кредити виписувала, сама прибирала (М. Рудь);

Батьки почнуть підраховувати найзриміші фінансові витрати, зводити убогий дебет з кредитом (С. Процюк);

* У порівн. Карло Іванович .. розгублено закліпав очима, ніби у нього вперше не зійшовся дебет з кредитом (О. Чорногуз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кредит — (позичена сума) позика, асигнування. Словник синонімів Полюги
  2. кредит — кре́дит іменник чоловічого роду рахунок креди́т іменник чоловічого роду позика Орфографічний словник української мови
  3. кредит — Позика; мн. КРЕДИТИ, ек. асиґновання. Словник синонімів Караванського
  4. кредит — Кошти й матеріальні цінності, що надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий К., товарний К. і... Словник термінів законодавства України
  5. кредит — [кредиет і креидит] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  6. кредит — I кр`едит-у, ч. 1》 Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; прот. дебет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. кредит — Борг, позика, довіра, (у рахунк) видаток Словник чужослів Павло Штепа
  8. кредит — (англ. сredit) 1. права сторона бухгалтерського рахунка: на к. рахунків активу записують всі витрати за даним рахунком, пасиву – надходження їх. 2. позичка на певний строк у грошовій або товарній формі з умовою повернення, як правило, з оплатою процента. Економічний словник
  9. кредит — кре́дит I кре́дит (лат. credit, букв. – він вірить) права сторона бухгалтерського рахунку; на К. активних рахунків записують вибуття цінностей, пасивних – надходження їх. Протилежне – дебет. II кре́дит (лат. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. кредит — Надання певної вартості у грошах чи товарах на умовах повернення еквівалента через визначений строк; к. банківський — грошова, опроцентовувана позика, надана банком на визначений термін, а часто і з визначеною метою; к. торговельний — відтермінування оплати поставником. Універсальний словник-енциклопедія
  11. кредит — КРЕДИ́Т (грошовий), ПО́ЗИКА, ПО́ЗИЧКА, РОЗСТРО́ЧКА розм. — Я, — каже, — план озеленення міста виконав! Кредити всі використав! (Остап Вишня); (Маруся:) Нащо ти, Хомо, так на нас утрачаєшся? Коли ми повернемо оту позику (М. Старицький). Словник синонімів української мови
  12. кредит — Креди́т, -ту; -ди́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. кредит — КРЕ́ДИТ, у, ч. Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; протилежне дебет. Якщо по дебету і кредиту нема ніякої остачі, то в колонках ці затрати не закриваємо (Колг. Словник української мови в 11 томах
  14. кредит — рос. кредит I 1. Передання у користування на певний строк товарів. грошей з умовою їх повернення. 2. Позика, видана фізичній або юридичній особі у тимчасове користування на умовах повернення, як правило, під проценти. Eкономічна енциклопедія