кредит

I кр`едит-у, ч.

1》 Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; прот. дебет.

2》 Три академічні години навчальних занять та самостійної роботи у навчальному тижні протягом навчального семестру.

3》 У деяких країнах – оцінка або залік, що означає успішне завершення учнем або студентом курсу з того чи іншого предмета; служить кількісним (не обов'язково якісним) показником засвоєння певних дисциплін відповідно до загальних вимог диплому чи вченого ступеня.

|| Бал(и) за прослуханий курс або складений іспит.

|| Позитивна оцінка (на екзамені).

II кред`ит-у, ч.

1》 Надання в борг матеріальних цінностей, грошей; позика. Довготерміновий (довгостроковий) кредит. У кредит. Надавати кредит.

Авальний кредит — кредит для сплати за зобов'язання клієнта банку, якщо сам клієнт із якоїсь причини не може цього зробити.

Акцептний кредит — кредит комерційного банку, пов'язаний з вексельним обігом.

Амортизаційний кредит — кредит, що його виплачують рівномірними внесками за певним графіком.

Банківський кредит — надання банками грошових позик під торгові й зовнішньоторгові операції з земельними ділянками, на розширення виробничої діяльності і т. ін.

Безвідкличний кредит — кредит, умови якого не можуть бути змінені без згоди усіх зацікавлених сторін.

Безвідсотковий кредит — кредити, що їх надають без стягнення відсотків.

Бюджетний кредит — довготерміновий цільовий кредит із державного бюджету.

Валютний кредит — а) міжнародний кредит у грошовій формі; б) в Україні – кредит в іноземній валюті, що його надає банк із повноваженнями щодо валютних операцій.

Вексельний кредит — кредит, що надається під забезпечення векселем.

Гарантований кредит — кредит, що його надають під гарантію банку, підприємства або держави.

Державний кредит — вид кредиту, за якого держава виступає позичальником, а населення – кредитором коштів (власники облігацій державних позик і вкладники відповідних банків).

Дилерський кредит — одноденний кредит, що його надають під заставу дилерові.

Довгостроковий (довготерміновий) кредит — кредит, що його надають на тривалий строк за певну винагороду.

Експортний кредит — кредит, що його надають експортери іноземним фірмам та державам для закупівлі ними товарів у країні-кредиторі.

Забезпечений кредит — кредит, що його надають під заставу якихось цінностей.

Інвестиційний податковий кредит — відстрочення сплати податку на прибуток.

Іпотечний кредит — довготермінова позика під заставу нерухомості.

Комерційний кредит — надання відстрочення платежу продавцем товару (засобів виробництва) покупцеві.

Контокорентний кредит — вид банківського кредиту в національній або іноземній валюті, що надається клієнтові, який має в банку поточний рахунок.

Короткостроковий (короткотерміновий) кредит — кредит, що його надають строком до одного року за певну винагороду (у формі відсотка).

Кредит з відкритим рахунком — комерційний кредит, заборгованість за яким зараховують на відкритий рахунок.

Лізинговий кредит — стосунки між юридичними особами, які виникають внаслідок оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди.

Ломбардний кредит — короткотерміновий кредит під заставу високоліквідних активів (рухомого майна), що їх можна швидко реалізувати.

Митний кредит — відстрочка сплати мита за умови надання гарантії та сплати процентів на суму мита за період відстрочки.

Міжбанківський кредит — кредит, наданий банкові іншим банком.

Міждержавний кредит — сукупність кредитних відносин, в яких позичальником або кредитором виступає держава.

Міжнародний кредит — вид кредиту, що надається державами, міжнародними банками і фінансовими організаціями, приватними банками і фірмами в процесі міжнародного економічного співробітництва.

Онкольний кредит — короткотерміновий кредит, що його позичальнику необхідно повернути за першою вимогою кредитора.

Пільговий кредит — кредит, що його надають на термін, більш тривалий, ніж звичайно, і за ставками, які нижчі, ніж ринкові.

Платіжний кредит — кредит на оплату розрахункових документів за наявності у платника тимчасових фінансових труднощів.

Податковий кредит — одна з податкових пільг, що полягає у відстроченні стягнення податку.

Урядовий кредит — кредит, наданий урядовими кредитними установами; найчастіше є цільовим та пільговим.

2》 мн., фін. Бюджетні суми в кошторисі, у межах яких дозволено витрати на щось.

3》 перен. Довір'я.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кредит — (позичена сума) позика, асигнування. Словник синонімів Полюги
  2. кредит — кре́дит іменник чоловічого роду рахунок креди́т іменник чоловічого роду позика Орфографічний словник української мови
  3. кредит — Позика; мн. КРЕДИТИ, ек. асиґновання. Словник синонімів Караванського
  4. кредит — Кошти й матеріальні цінності, що надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий К., товарний К. і... Словник термінів законодавства України
  5. кредит — [кредиет і креидит] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  6. кредит — Борг, позика, довіра, (у рахунк) видаток Словник чужослів Павло Штепа
  7. кредит — КРЕДИ́Т, у, ч., фін. 1. Надання в борг матеріальних цінностей, грошей; позика. Найголовнійша ж притичина, котра зупиняє економічну ходу сільського люду – та, що по селах у нас нема громадського кредиту (О. Словник української мови у 20 томах
  8. кредит — (англ. сredit) 1. права сторона бухгалтерського рахунка: на к. рахунків активу записують всі витрати за даним рахунком, пасиву – надходження їх. 2. позичка на певний строк у грошовій або товарній формі з умовою повернення, як правило, з оплатою процента. Економічний словник
  9. кредит — кре́дит I кре́дит (лат. credit, букв. – він вірить) права сторона бухгалтерського рахунку; на К. активних рахунків записують вибуття цінностей, пасивних – надходження їх. Протилежне – дебет. II кре́дит (лат. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. кредит — Надання певної вартості у грошах чи товарах на умовах повернення еквівалента через визначений строк; к. банківський — грошова, опроцентовувана позика, надана банком на визначений термін, а часто і з визначеною метою; к. торговельний — відтермінування оплати поставником. Універсальний словник-енциклопедія
  11. кредит — КРЕДИ́Т (грошовий), ПО́ЗИКА, ПО́ЗИЧКА, РОЗСТРО́ЧКА розм. — Я, — каже, — план озеленення міста виконав! Кредити всі використав! (Остап Вишня); (Маруся:) Нащо ти, Хомо, так на нас утрачаєшся? Коли ми повернемо оту позику (М. Старицький). Словник синонімів української мови
  12. кредит — Креди́т, -ту; -ди́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. кредит — КРЕ́ДИТ, у, ч. Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; протилежне дебет. Якщо по дебету і кредиту нема ніякої остачі, то в колонках ці затрати не закриваємо (Колг. Словник української мови в 11 томах
  14. кредит — рос. кредит I 1. Передання у користування на певний строк товарів. грошей з умовою їх повернення. 2. Позика, видана фізичній або юридичній особі у тимчасове користування на умовах повернення, як правило, під проценти. Eкономічна енциклопедія