критися

КРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, недок.

1. Те саме, що хова́тися¹ 1.

Криється в пожарі За костьолом. Хто ж це такий? (Т. Шевченко);

Часто, криючись від ворогів, козаки забиралися до глибоких печер (із журн.);

Сонце крилось в хмарах, вітер на троянду дмухав сильно, Та краси не заховати, і вона сіяла вільно! (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі);

// Перебуваючи за чимось або в чомусь, бути невидимим для зору.

Що криється там, за горбами та невеликими, розритими струмками видолинками? (М. Трублаїні);

Лодії князя Святослава, які досі крились у очеретах.., рушили вгору (С. Скляренко);

Зимою зерно трави криється в ґрунті, щоб на весні покільчитись і вийти до тепла зеленими листочками... (В. Барка).

2. перен. Бути, міститися в чомусь, не проявляючись відкрито.

– Дивись, який! Може, там ще в йому й нечиста сила криється! (Ганна Барвінок);

Зародки елементів нового криються в старому, як метелик у коконі (В. Еллан-Блакитний);

Тут традицій – стільки криється! Лиш торкни ти їх, збуди! (П. Тичина);

Вже давно усе те пережите, що довго крилося будучиною (В. Стус).

3. з чим. Приховувати що-небудь від інших; таїти.

Вона крилася з тим добром від усіх і рада була, що ніхто її не чіпає (Панас Мирний);

Дивувалися громадяни його знанню в садівництві, тим більше.., що він не крився з тим знанням (І. Франко);

Нi з чим не крилася Галя перед Ураловим, щиросердо розповiла йому все про себе (О. Гончар);

// без дод. Таїтися.

Хвильовий мав мужність сказати ці, здавалося б, прості і зрозумілі речі щиро і не криючись (М. Зеров);

Критися далі Оксані не було вже чого. Вона розповіла Марійці про чоловіка в гречці (А. Головко);

Не крився перед собою: знав, чий хліб їсть і що з тієї його науки колись вийде (М. Малиновська);

Тепер бачив, що в поспішливім і раптовім від'їзді Лавріна щось крилося (Ю. Мушкетик).

4. Ховатися, щоб уникнути якоїсь небезпеки; переховуватися.

Тоді вона побачила, від чого Йосип тікав, від чого крився у москалях (Панас Мирний);

От і дочекався він того часу, коли навіть вночі мусить критися на своїй Україні від людей (М. Стельмах);

І втікала Ярослава полями, лісами, крилася в пущах і на болотах (П. Загребельний).

5. чим. Те саме, що укрива́тися 2; покриватися.

Очі у графа Потоцького аж яскріли під запалом хижого екстазу, сині губи крилися білою піною (М. Старицький);

Прив'яла папороть ще зеленіє, Та .. памороззю криється трава Уранці-рано (М. Рильський);

Снігу меншає, чорними латами криється земля (У. Самчук);

Він трусився, криючись великими, як дрижкі намистини, краплями поту (О. Забужко).

(1) Кри́тися з оче́й – зникати з поля зору, ставати для когось невидимим.

Прочанин .. спускається стежкою в яр і криється з очей (Леся Українка).