критися
КРИ́ТИСЯ, кри́юся, кри́єшся, недок.
1. Те саме, що хова́тися¹ 1.
Криється в пожарі За костьолом. Хто ж це такий? (Шевч., І, 1963, 136);
*Образно. Угорі так яро сяють зорі, ні одна не криється за хмари (Л. Укр., І, 1951, 237);
// Знаходячись за чимось або в чомусь, бути невидимим для зору.
Лодії [човни] князя Святослава, які досі крились у очеретах.., рушили вгору (Скл., Святослав, 1959, 355);
Що криється там, за горбами та невеликими, розритими струмками видолинками? (Трубл., І, 1955, 159).
Кри́тися з оче́й — зникати з поля зору, ставати невидимим.
Прочанин.. спускається стежкою в яр і криється з очей (Л. Укр., III, 1952, 144).
2. перен. Бути в чомусь, не проявляючись відкрито.
— Дивись, який! Може, там ще в йому й нечиста сила криється! (Барв., Опов.., 1902, 427);
Тут традицій — стільки криється! Лиш торкни ти їх, збуди! (Тич., II, 1957, 130);
Зародки елементів нового криються в старому, як метелик у коконі (Еллан, II, 1958, 126).
3. з чим. Приховувати що-небудь від інших; таїти.
Вона крилася з тим, добром від усіх і рада була, що ніхто її не чіпає (Мирний, IV, 1955, 119);
Дивувалися громадяни його знанню в садівництві, тим більше.., що він не крився з тим знанням (Фр., VI, 1951, 34);
// без додатка. Таїтися.
Довірливо, не криючись, говорили вони [перехожі], що тікають з тих або інших таборів (Гончар, IV, 1960, 72).
4. Ховатися, щоб уникнути якоїсь небезпеки; переховуватися.
Тоді вона побачила, від чого Йосип тікав, від чого крився у москалях (Мирний, IV, 1955, 94);
От і дочекався він того часу, коли навіть вночі мусить критися на своїй Україні від людей (Стельмах, II, 1962, 80).
5. чим. Те саме, що укрива́тися; покриватися.
У неділю вранці-рано Поле крилося туманом (Шевч., І, 1951, 310);
Сині губи [графа Потоцького] крилися білою піною (Стар., Облога.., 1961, 40);
Прив’яла папороть ще зеленіє, Та.. памороззю криється трава Уранці-рано (Рильський, II, 1960, 147).
◊ Кри́тися забуття́м див. забуття́.
6. Пас. до кри́ти 2, 3, 8.
Значення в інших словниках
- критися — кри́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- критися — Ховатися, таїтися; (з чим) приховувати <�таїти> що; (від небезпеки) переховуватися; (туманом тощо) укриватися. Словник синонімів Караванського
- критися — див. ховати; ховатися Словник синонімів Вусика
- критися — [критиес'а] -ийус'а, -ийеіс':а, -ийеіц':а, -ийуц':а Орфоепічний словник української мови
- критися — криюся, криєшся, недок. 1》 Те саме, що ховатися I 1). || Знаходячись за чимось або в чомусь, бути невидимим для зору. Критися з очей. 2》 перен. Бути в чомусь, не проявляючись відкрито. 3》 з чим. Приховувати що-небудь від інших; таїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- критися — Ховатися, заховуватися, заховатися, позаховуватися, переховуватися, переховатися, попереховуватися, поховуватися, поховатися, сховатися, посховуватися, зникати, зникнути, позникати, щезати, щезнути, пощезати Словник чужослів Павло Штепа
- критися — КРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, недок. 1. Те саме, що хова́тися¹ 1. Криється в пожарі За костьолом. Хто ж це такий? (Т. Шевченко); Часто, криючись від ворогів, козаки забиралися до глибоких печер (із журн. Словник української мови у 20 томах
- критися — ПЕРЕХО́ВУВАТИСЯ (протягом короткого часу ховатися, щоб уникнути якоїсь небезпеки), ПРИХО́ВУВАТИСЯ, УКРИВА́ТИСЯ, КРИ́ТИСЯ. Не було ніякого сумніву, що на нашому горищі, в старих сітках переховувався шпигун (Ю. Словник синонімів української мови
- критися — Критися, криюся, -єшся гл. 1) Покрываться. У неділю вранці рано поле, крилося туманом. Шевч. 95. Улиці, базари крились трупом, плили кров'ю. Шевч. 168. 2) Скрываться, прятаться. У сизому тумані крилося село. Мир. Пов. II. 94. Словник української мови Грінченка