1. Словник української мови в 11 томах

критицизм

КРИТИЦИ́ЗМ, у, ч., книжн. Критичне ставлення до чогось.

Він виробив собі певний критицизм (Фр., VII, 1951, 52);

Захвачені [захоплені] легким критицизмом, почали стрибати з теми на тему (Дн. Чайка, Тв., 1960, 48);

Десь в глибині, невідомо ким посіяні, зерна критицизму.. помалу проростали (Кол., Терен.., 1959, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. критицизм — критици́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. критицизм — -у, ч., книжн. 1》 Критичне ставлення до чогось. 2》 Філософська теорія, що використовує формально-логічний спосіб оцінки знання як істинного або хибного (термін, яким німецький філософ-ідеаліст І. Кант характеризував свою філософію). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. критицизм — КРИТИЦИ́ЗМ, у, ч. 1. книжн. Критичне ставлення до чогось. Він виробив собі певний критицизм (І. Франко); Захвачені [захоплені] легким критицизмом, почали [співрозмовники] стрибати з теми на тему (Дніпрова Чайка); Тоді, втомлений і роздратований... Словник української мови у 20 томах
  4. критицизм — критици́зм 1. Критичне ставлення до чогось. 2. Назва, що її німецький філософ І. Кант дав своїй ідеалістичній філософії, головну мету якої він вбачав у критиці пізнавальної здатності людини. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. критицизм — Критици́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)