критицизм
критици́зм
-у, ч., книжн.
1》 Критичне ставлення до чогось.
2》 Філософська теорія, що використовує формально-логічний спосіб оцінки знання як істинного або хибного (термін, яким німецький філософ-ідеаліст І. Кант характеризував свою філософію).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- критицизм — критици́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- критицизм — КРИТИЦИ́ЗМ, у, ч. 1. книжн. Критичне ставлення до чогось. Він виробив собі певний критицизм (І. Франко); Захвачені [захоплені] легким критицизмом, почали [співрозмовники] стрибати з теми на тему (Дніпрова Чайка); Тоді, втомлений і роздратований... Словник української мови у 20 томах
- критицизм — критици́зм 1. Критичне ставлення до чогось. 2. Назва, що її німецький філософ І. Кант дав своїй ідеалістичній філософії, головну мету якої він вбачав у критиці пізнавальної здатності людини. Словник іншомовних слів Мельничука
- критицизм — Критици́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- критицизм — КРИТИЦИ́ЗМ, у, ч., книжн. Критичне ставлення до чогось. Він виробив собі певний критицизм (Фр., VII, 1951, 52); Захвачені [захоплені] легким критицизмом, почали стрибати з теми на тему (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах