1. Словник української мови у 20 томах

кровно

КРО́ВНО.

Присл. до кро́вний 1–3.

Усьому люду тиверському не боляче було б, коли б дійшло до наїздів, а то й до справжньої січі з уличами? .. Тим порушили б одвічний мир між кровно спорідненими племенами (Д. Міщенко);

Він [Бродський] мав багато друзів серед найліпших поетів нашого часу і писав про них так, як завжди писав про літературу: кровно (О. Забужко);

– Батьку! Всі суспільні зв'язки між нами розірвано, залишаються тільки ті, що пов'язують нас кровно (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кровно — кро́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кровно — Присл. до кровний 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кровно — КРО́ВНО. Присл. до кро́вний 1-3. Міцно і кровно зріднені між собою, вони [східнослов’янські народи] живились з одного могутнього джерела (Цюпа, Україна.. Словник української мови в 11 томах