кровно
КРО́ВНО. Присл. до кро́вний 1-3.
Міцно і кровно зріднені між собою, вони [східнослов’янські народи] живились з одного могутнього джерела (Цюпа, Україна.., 1960, 13);
Соціалістичне суспільство кровно зацікавлене в дійовості художньої істини і краси (Талант.., 1958, 100).
◊ Кро́вно обра́зити — глибоко, жорстоко образити.
Вірна!.. Вони [мінометники] вважали б себе кровно ображеними, коли б Ясногорська.. дала підставу називати себе не так (Гончар, III, 1959, 197).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кровно — кро́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- кровно — Присл. до кровний 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кровно — КРО́ВНО. Присл. до кро́вний 1–3. Усьому люду тиверському не боляче було б, коли б дійшло до наїздів, а то й до справжньої січі з уличами? .. Тим порушили б одвічний мир між кровно спорідненими племенами (Д. Словник української мови у 20 томах