кровний

КРО́ВНИЙ, а, е.

1. Який має спільних предків; рідний за кров’ю.

Як це буває в хорошій сім’ї, яка.. не забуває, що вона — кровна рідня,— стан гострої неприязні [між братами] існував недовго (Тют., Вир, 1964, 227);

// Який грунтується на походженні від спільних предків.

Кровна спорідненість.

2. перен. Який грунтується на духовній близькості, спільності інтересів; міцний, нерозривний.

Народність їх [Пушкіна, Шевченка, Міпкевича] полягає у кровному зв’язку з народом (Рильський, III, 1956, 71);

Кровна дружба.

3. перен. Який глибоко хвилює когось, безпосередньо стосується кого-небудь; близький (у 5 знач.).

З якою пристрастю він сперечався Про діло кровне — про літературу! (Рильський, II, 1960, 326);

Побудова нового, комуністичного суспільства стала рідною, кровною справою всього радянського народу (Ком. Укр., 3, 1962, 3);

Кровні інтереси.

4. Корінний, природний; з діда-прадіда.

Максим Бортняк, кровний хлібороб.., встає до роботи вдосвіта (Бабляк, Літопис.., 1961, 3).

5. Породистий, чистокровний (про тварин).

На Вавілова його [Лобанова] поява впливає, як удар батога на кровного скакуна (Собко, Любов, 1935, 23).

◊ Кро́вна обра́за — глибока образа;

Кро́вна по́мста — те саме, що Крива́ва по́мста ( див. крива́вий).

Члени роду доти переслідували напасника, поки його не вбивали. В цьому полягав обов’язок кровної помсти (Іст. СРСР, І, 1956, 5);

Кро́вний во́рог — лютий, непримиренний ворог.

[Сербин:] Чи мені не було своїх дівчат, що я полюбив тебе — ..сестру свого кровного ворога? (Вас., III, 1960, 34).