кровний

кро́вний

-а, -е.

1》 Який має спільних предків; рідний за кров'ю.

|| Який ґрунтується на походженні від спільних предків. Кровна спорідненість.

2》 перен. Який ґрунтується на духовній близькості, спільності інтересів; міцний, нерозривний. Кровна дружба.

3》 перен. Який глибоко хвилює когось, безпосередньо стосується кого-небудь; близький (у 5 знач.). Кровні інтереси.

Кровна образа — глибока образа.

Кровна помста — звичай, який склався за родового ладу для захисту честі, гідності та майна роду; полягає в обов'язку родичів вбитого помститися вбивці або його рідним.

Кровний ворог — лютий, непримиренний ворог.

4》 Корінний, природний; з діда-прадіда.

5》 Породистий, чистокровний (про тварин).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кровний — кро́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кровний — сов., кревний, рідний, єдинокровний; (з крови п кости) з діда-прадіда, сов. потомственний; (зв'язок) міцний, нерозривний; (- діло) близький; (ворог) лютий, непримиренний, смертельний; (- образу) тяжкий, глибокий; (- помсту) кривавий; (- породу) чистокровний. Словник синонімів Караванського
  3. кровний — КРО́ВНИЙ, а, е. 1. Який має спільних предків; рідний за кров'ю. Як це буває в хорошій сім'ї, яка .. не забуває, що вона – кровна рідня, – стан гострої неприязні [між братами] існував недовго (Григорій Тютюнник); Кровна сім'я розпадається... Словник української мови у 20 томах
  4. кровний — КОРІННИ́Й (про населення певної місцевості, представників якогось середовища тощо), КРО́ВНИЙ розм., СПОКОНВІ́ЧНИЙ, ОДВІ́ЧНИЙ, СПАДКО́ВИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  5. кровний — КРО́ВНИЙ, а, е. 1. Який має спільних предків; рідний за кров’ю. Як це буває в хорошій сім’ї, яка.. не забуває, що вона — кровна рідня,— стан гострої неприязні [між братами] існував недовго (Тют. Словник української мови в 11 томах