кропильниця

КРОПИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Посудина для свяченої води, у яку вмочають кропило.

Серед млина стояв стіл, застелений білою скатеркою; на столі стояла здорова кропильниця з водою з чотирма приліпленими навхрест свічками, лежав хрест та чорніло кропило (І. Нечуй-Левицький);

Черниці взяли за вушка велику металеву кропильницю (І. Микитенко);

Він [священик] узяв із собою кропило, а фотографу дав у руки кропильницю, аби багато не говорив (Г. Пагутяк);

Коли Жюльєн виходив, йому здалося, що біля кропильниці кров: це була розлита свячена вода, але від червоних завіс на вікнах вона здавалась кров'ю (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля).