1. Словник української мови у 20 томах

круженяти

КРУЖЕНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм.

Те саме, що кружля́ти 1–5.

Коршак літає, літає, – чого він так круженяє? (Сл. Б. Грінченка);

Там віється пара, дим клубками, Там жар у мареві горить, То ллється тонко, мов нитками, То водоспадом аж яскрить, То по долині круженяє (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете);

* Образно. Вітай все нове, що в житті круженяє (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круженяти — круженя́ти дієслово недоконаного виду кружляти рідко Орфографічний словник української мови
  2. круженяти — КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. круженяти — КРУЖЕНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко, Те саме, що кружля́ти 1-5. Дим клубками круженяє; *Образно. Вітай все нове, що в житті круженяє (Тич., Комунізму далі.., 1961, 36). Словник української мови в 11 томах
  4. круженяти — Круженя́ти, -ня́ю, -єш гл. О птицѣ: кружить, дѣлать круги летая; нарить. Коршак літає, літає, — чого він так круженяє? Радомысл. у. Словник української мови Грінченка