кружечок

КРУЖЕ́ЧОК, чка, ч.

1. Зменш.-пестл. до кружо́к 1, 3.

Спокійно, пристойно попоїсти б, погомоніти, почитати газету чи книжку, піти перейтися десь сквериком, де так чисто, акуратно, різнобарвними кружечками ростуть квіти (В. Винниченко);

Вода в зеленому плесі стояла спокійно. Іноді скидалась рибка, залишаючи на воді кружечок, який ріс, розпливався і зникав (М. Томчаній);

Скляні, з пінявими шапками кухлі на круглих паперових кружечках, одначе, довго не стояли, їх пиваки спорожняли майже одразу (О. Шугай);

Бора налила собі велике горня чаю, відрізала кружечок лимона й обережно опустила на паруючу поверхню (Г. Вдовиченко);

Усе було, як і раніш, – образи, стіл, лава, ліжко, відро з водою, накрите дерев'яним кружечком, горщик на припічку (М. Сиротюк).

2. Накреслене колечко (у 1 знач.); коло (див. ко́ло¹ 1).

Надокучило йому писати палички та кружечки: він перекинув сторінку й став малювати коня (С. Васильченко);

Одразу ж газети публікують фото, де цей майор стоїть в охороні за плечем президента. Ще й кружечком обвели, щоб краще було роздивитись (Л. Костенко);

Наташа розглядала відбиток чиєїсь підошви на підлозі, намагаючись з'ясувати, чого на ньому більше: ромбиків чи кружечків (С. Андрухович);

Завданням учнів було позначити кружечками обласні центри на контурній карті України (з навч. літ.).

3. у знач. присл. круже́чком. Те саме, що ко́лом (див. ко́ло¹ 3).

Над його кружечком обстриженою головою, немов привішені промінням, крутились два ґедзи (М. Стельмах);

Він мовчки склав великий і вказівний пальці кружечком (його улюблений жест!) мовляв, все “ОК” (І. Роздобудько);

– Сидять [місцеві жителі] кружечком гарно коло грубки, дивляться зацікавлено, як рис із часником їм смажиться (І. Карпа).