крутуватий

КРУТУВА́ТИЙ, а, е.

Досить крутий (у 1–9 знач.).

Спереду в нього море, ззаду в нього невеличкі гори, колишній крутуватий берег моря Суражського (Остап Вишня);

Кілька будиночків, таких, як у Криворівні чи Жаб'єму, – необмазаних, складених у зруб, – розбрелися крутуватим підгір'ям (М. Олійник);

Крутуваті .. були ці дядьки-капітани (О. Гончар);

Якщо тісто рідкувате, то при черговому вимішуванні слід додати борошна, якщо крутувате – склянку теплої води (з наук.-попул. літ.);

Оця життєрадісність.., оцей дошкульний, часом крутуватий гумор скрашували важку, .. жахливу дійсність (В. Кучер).