крутуватий

крутува́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутуватий — див. круглий; крутий Словник синонімів Вусика
  2. крутуватий — -а, -е. Досить крутий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крутуватий — КРУТУВА́ТИЙ, а, е. Досить крутий (у 1–9 знач.). Спереду в нього море, ззаду в нього невеличкі гори, колишній крутуватий берег моря Суражського (Остап Вишня); Кілька будиночків, таких, як у Криворівні чи Жаб'єму, – необмазаних, складених у зруб... Словник української мови у 20 томах
  4. крутуватий — КРУТУВА́ТИЙ, а, е. Досить крутий. Крутуваті.. були ці дядьки-капітани (Гончар, Тронка, 1963, 150); Оця життєрадісність.., оцей дошкульний, часом крутуватий гумор скрашували важку, .. жахливу дійсність (Кучер, Голод, 1961, 197). Словник української мови в 11 томах