кручений

КРУ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до крутити 1.

Вони гойдалися – гнані вітром війни, як висохле перекотиполе. Крок уперед, крок назад... Ішли й не йшли. Коливалися, кручені тим вітром то сюди, то туди (І. Багряний).

2. Виготовлений крутінням; скручений, зсуканий.

На Романові була синя .. сорочка.., кручений пояс з .. барвистими китицями на кінцях (Д. Ткач);

Над троном під склепінчастою, в чудернацьких арабесках, стелею був червоно-золотий балдахін, з-під якого звішуався на крученому золотому шнурку величезний криваво-червоний рубін (П. Загребельний);

Алі видобув з пояса смужку крученого свинцю (Ю. Логвин).

3. Непрямий, викривлений, звивистий.

Молода пара .. проходжувалася .. по кручених стежках городу (Н. Кобринська);

Старий вівчар нагадував крученого сучкуватого граба (М. Томчаній);

Йому і в голову не приходило, що то ляскають біля нього розривні кулі. Все повз і робив у глибокому снігу кручений слід (Григорій Тютюнник);

* Образно. Жінки .. задумалися над крученою дівочою долею (К. Гордієнко).

4. Те саме, що витки́й 1.

Через річечки .. були перекинуті .. легенькі місточки, обвиті повійкою та усяким крученим зіллям (І. Нечуй-Левицький);

Руфін .. поспішно виходить .. у садок, становиться проти оплетеного гліциною та крученою рожею вікна (Леся Українка).

5. Спіралеподібний, гвинтоподібний.

На чотирокутнім дубовім столі з крученими ногами .. лежало декілька рукописних зшитків (Б. Лепкий);

Вирізьблені дубові книжкові полиці, з крученими колонками.., займають всю задню стіну кімнати (І. Кочерга);

Волька мовчки йшов за хлопцями по кручених сходах (О. Ільченко).

6. Те саме, що кучеря́вий.

Ой у мого миленького кучері кручені (з народної пісні);

Волосся в неї [Марині] було густе, кручене, хоч і коротке (Ірина Вільде);

Дясмелик .. зайшов у хату в коротенькій кавалерійській куртці, обшитій сивим смушечком, наваксованих чобітках і шапці-кубанці, з-під якої крученим прядивом ліз чуб (Григорій Тютюнник).

7. зневажл., лайл. Дурний, придуркуватий.

[Степан:] Ти, мабуть, і справді кручений; я тобі кажу: .. не бий ти даремно чобіт, бо тільки підметки почовгаєш (М. Кропивницький);

[Перший старий ткач:] От кручені! Де тут глузд? де тут розум? Се ж чорт зна до чого дійде (Леся Українка).

8. Несерйозний, легковажний, пустотливий, із вдачею шибеника.

А що вже кручений той Яків, сама Жалійка скаже: вулицею йде – по нозі лясь, верть, круть, вищить, кахика (К. Гордієнко);

Курникав якусь веселу пісеньку шибенної [легковажної] вдачі Максим. Йому, крученому, .. легше живеться на світі, ніж серйозній людині (М. Стельмах);

– Ухажор він хоч і... кручений якийсь, але ж дбатиме про тебе... Захист буде тобі (О. Гончар);

Якийсь кручений усе-таки був той Агашкін, нещирий, лукавий. (В. Нестайко).