кручений

ВИТКИ́Й (який має властивість під час росту витися навколо чого-небудь), КРУ́ЧЕНИЙ. На сонячному боці (балкона) добре ростуть такі виткі рослини, як кручені паничі, горох запашний, виткі троянди (з газети); Кручений плющ.

ГВИНТОПОДІ́БНИЙ (який має вигляд спіралі), ГВИНТОВИ́Й, СПІРАЛЕПОДІ́БНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ. З'єднувались вони (кімнати) досить незручними гвинтоподібними сходами (з журналу); Саранчук прудко, як білка, мотнувсь по гвинтових сходах на дзвіницю (А. Головко); Спіралеподібний політ.. дасть можливість.. краще вести космічну рекогносцировку (з журналу); Вирізьблені дубові книжкові полиці, з крученими колонками й лев'ячими головками, займали всю задню стіну кімнати (І. Кочерга).

ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм., ПУСТОЛО́БИЙ розм., ТВЕРДОЛО́БИЙ розм., ТУПОЛО́БИЙ розм., МІДНОЛО́БИЙ розм., НЕСПО́ВНА́ РО́ЗУМУ розм., КРУ́ЧЕНИЙ зневажл., ТУПОРИ́ЛИЙ зневажл., ДУРНОВЕ́РХИЙ зневажл., ПРИШЕЛЕ́ПУВАТИЙ вульг., ПРИШЕЛЕ́ПКУВАТИЙ вульг., ПРИТЕЛЕ́ПКУВАТИЙ вульг., МАКОЦВІ́ТНИЙ діал.; ДУРНУВА́ТИЙ розм., ПРИДУ́РКУВАТИЙ розм., НЕДОУ́МКУВАТИЙ розм., ДУБУВА́ТИЙ розм., ТУМАНУВА́ТИЙ розм., БЛАГУВА́ТИЙ розм., ГЛУПУВА́ТИЙ розм. рідше (також — який виражає деяку розумову обмеженість, тупість). Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний (казка); Ви бачите, які ми були по-дитячому нерозумні (Ю. Яновський); Татарченко просто нерозвинений, відсталий йолоп(О. Донченко); Як часом каже (Миша) про кого, що недотепний, дурнуватий, то каже, що "він математики ні в зуб не знає" (Леся Українка); Він зрозумів, що далі не стерпить, штурхне цього набурмосеного тупого солдафона (М. Чабанівський); Він був собі чоловік досить заможний, але прибитий панщиною, невчений і зроду-таки трохи тупоумний (І. Франко); — Стривайте, дурноголові! — кричав сотник.. — Що то ви стрибаєте в прірву? (М. Старицький); (Стасенко:) Я просто уважаю його за теє, що він єсть: за нікчемне дрантя пустоголове, і більш нічого (Олена Пчілка); — Ваш винахід проб'є тім'я тупоголовим Євгановим (О. Донченко); — Як прийдеш від якого-небудь дубоголового купецького балбеса, так .. ваш (син) здається прямо Спінозою (Г. Хоткевич); Чого їм тра від неї, нерозумної дівчини? Так, так, дурної та безголової, необачної дурепи (О. Ільченко); Хоч ти й освічена особа, Але, по суті, — твердолоба (І. Муратов); Цей туполобий страж спокійно може собі дозволити читати проповіді й напоумляти професорів, поетів, художників (Вас. Шевчук); — Я не хочу вас образити.., але хтось з нас двох напевне несповна розуму (В. Собко); (Перший старий ткач:) От кручені! Де тут глузд? де тут розум? Се ж чорт зна до чого дійде (переклад Лесі Українки); Казала (Параска:) скажи батькові, щоб за життя поділив нас — не схотів?.. Бо дурний, бо безмозкий! (Панас Мирний); А я, дурний, не бачивши Тебе, цяце, й разу, Та й повірив тупорилим Твоїм віршомазам (Т. Шевченко); — Дурноверхий Вітя витіва таке, що й на голову не налізе (С. Васильченко); — І не слухайте його, пришелепуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки! (М. Стельмах); Ох і дурна ж я, пришелепкувата, .. ну куди ж я біжу (Є. Гуцало); Ой густий очерет да й макухуватий. Чи ти ж мене не пізнав, прителепкуватий? (пісня); — І ти її, Гордію, отаку макоцвітну, тримаєш коло себе? (Д. Бедзик); Гарний хлопець на виду, та придуркуватий (приказка); Недоумкуватий парубок той Яків, порішили дівчата (К. Гордієнко); Батальйоном командує майор Мєшков, людина надзвичайно обмежена і дубувата (З. Тулуб); Він.. штуркав підпасича, трохи тумануватого хлопчика (І. Франко); Сміх її тепер був неприродний і тупий. Так сміються тільки хворі чи благуваті люди (Л. Смілянський); Оженився дурний, та взяв глупувату; та не знали, що робити — запалили хату (пісня). — Пор. 1. божеві́льний, 2. обме́жений.

ЗВИ́ВИСТИЙ (який має вигини, закрути, непрямий, нерівний), ПОКРУ́ЧЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ, ЗМІЯ́СТИЙ (ЗМІЇ́СТИЙ) рідше, ВИТКИ́Й, ВИ́ТИЙ рідше, В'ЮНКИ́Й, В'ЮНИ́СТИЙ, ХВИЛЯ́СТИЙ, КРИВУЛЯ́СТИЙ розм., КРИВУЛЬКУВА́ТИЙ розм., ПОКРИВУ́ЛЕНИЙ розм., ЗВИ́ВЧАСТИЙ рідко; ЗАЛО́МИСТИЙ (з різкими вигинами); ЗИГЗАГУВА́ТИЙ, ЗИГЗАГОПОДІ́БНИЙ (з формою у вигляді ламаної лінії); ПЕТЛЯ́СТИЙ рідко (що нагадує формою петлю). Через балку, через перелісок, а далі знову степом стелиться засніжений звивистий шлях (О. Левада); Мар'янка пробиралася вузенькою покрученою стежкою (О. Десняк); Нарешті я вибрався з кручених вулиць і заулків (І. Цюпа); Авто мчить по гладенькому зміїстому шосе (П. Колесник); Де дрібно кучерявивсь на узбоччі Новий полин, там стежечка витка Збігала вгору (В. Мисик); Вона непомітно вийшла з учительської і пішла в'юнкою стежкою через осінній сад... (М. Зарудний); Хвиляста лінія; Йшли до села кривулястою стежкою, прижовклими стернями, обніжками трав'яними (Ю. Бедзик); Парасолі поплакували товстими краплинами. На підлозі сльози всіх парасоль плили кривулькуватими брудними струмочками (Ірина Вільде); Покривулена, як на нашому Прикарпатті, дорога вибігла на невисоку гору (В. Минко); Петляста стежина.

КУЧЕРЯ́ВИЙ (про волосся, вовну), ВИТКИ́Й, ЗАКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ рідко; РОЗКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ (який в'ється, розвівається кучерями). Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух (І. Нечуй-Левицький); Виткі, чорні до блиску коси розкішно спадали їй на плечі, мов у дорослої дівчини (О. Гончар); Мар'ян гладив круглу закучерявлену бороду (С. Чорнобривець); Ой у мого миленького кучері кручені (коломийка); Їмості.. стали примальовувати свої личка та й свої устонька, та й свої брови, та й поправляти своє розкучерявлене волосся (Марко Черемшина).

ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність), ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, НЕСОЛІ́ДНИЙ, БЕЗДУ́МНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ВІ́ТРЯНИЙ розм., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ розм., ШАЛАПУ́ТНИЙ розм., ЛЕГКОМИ́СНИЙ діал.; КРУ́ЧЕНИЙ (схильний до необачних вчинків); ФРИВО́ЛЬНИЙ книжн. (який виходить за межі пристойності); ВІТРУВА́ТИЙ (непосидющий); ДЖЕНДЖУРИ́СТИЙ розм. (який кокетує своєю зовнішністю й одягом). Легковажні й легкодумні панни й дами так і липли й горнулись до його (Фесенка) (І. Нечуй-Левицький); Він має силу волі, щоб вчасно виправити легковажну поведінку (І. Ле); — З горя це він, — похмуро кинув Корж. — Легкодухі завжди тієї віри, де більш сала дають (З. Тулуб); Любов?! Як часто це слово на устах цокотух, легкодушних жінок!.. (Уляна Кравченко); Несерйозна людина; Прошу вважати цей лист науковим спростуванням вашої несолідної репліки щодо моєї персони (А. Крижанівський); "Побачити світу" — це єдине розумне зерно бездумного "перекотиполя", яким на ту пору я й був (І. Волошин); Порожній чоловік як той тарабан (прислів'я); Найбільше недолюблював (Янка Купала) порожні розмови, як і промови з трибуни, красномовні, але вбогі змістом і дуже розтягнуті (Т. Масенко); Хвастун — пустий чоловік (прислів'я); Перекидались (Кирило та Устя) словами, пустими і незначними, аби подати один одному голос (М. Коцюбинський); Не вітряна ж якась, а тиха, скромна Марина, з вічно сумними очима, уже третього причарувала (М. Зарудний); — Ти пустопорожній фантазер! — рикав Гризота, грюкаючи кулаком по столу (В. Речмедін); — Та ні, тут, здається, діло не в картах. Хлопець, щоправда, шалапутний-таки, а втім... (А. Головко); Була се плитка, легкомисна і наскрізь змислова натура, у котрої фізичні імпульси переважали над духовними (І. Франко); Старий.. повернув услід за возом, на якому курникав якусь веселу пісеньку шибенної вдачі Максим. Йому, крученому, набагато легше живеться на світі, ніж серйозній людині (М. Стельмах); — Я не фривольний гетеанець, я належу До моїх поетів швабських (Леся Українка); Вітруватий Дяченко таких підібрав собі й січовиків і вплав на конях пішов через Дніпро (І. Ле); Перехрестик побачив.. вже не молодого, але дженджуристого ротмістра, що упадав біля скромної, недосвідченої в залицяннях Марусі (С. Добровольський). — Пор. 1. безпу́тний.