кручений

КРУ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Вигот. крутінням; скручений, зсуканий.

На Романові була синя.. сорочка.., кручений пояс з.. барвистими китицями на кінцях (Ткач, Арена, 1960, 41);

Кручені шнурочки.

2. Непрямий, викривлений, звивистий.

Молода пара.. проходжувалася.. по кручених стежках городу (Кобр., Вибр., 1954, 84);

Старий вівчар нагадував крученого сучкуватого граба (Томч., Готель.., 1960, 22);

*Образно. Жінки.. задумалися над крученою дівочою долею (Горд., II, 1959, 253).

3. Те саме, що витки́й 1.

Через річечки.. були перекинуті.. легенькі місточки, обвиті повійкою та усяким крученим зіллям (Н.-Лев., І, 1956, 163);

Руфін.. поспішно виходить.. у садок, становиться [стає] проти оплетеного гліциною та крученою рожею вікна (Л. Укр., II, 1951, 385).

∆ Кру́чені паничі́ (Ipomaea purpurea Lat.) — багаторічна витка декоративна рослина родини берізкових із великими лійкуватими квітками.

Навколо неї [груші] дівчина щовесни насівала кручених паничів та королевого цвіту (Гончар, IV, 1960, 40).

4. Спіралеподібний, гвинтоподібний.

Волька мовчки йшов за хлопцями по кручених сходах (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 33);

Вирізьблені дубові книжкові полиці, з крученими колонками.., займають всю задню стіну кімнати (Коч., II, 1956, 352).

5. рідко. Те саме, що кучеря́вий.

Волосся в неї [Марині] було густе, кручене, хоч і коротке (Вільде, Сестри.., 1958, 340).

6. зневажл., лайл. Дурний, придуркуватий.

[Степан:] Ти, мабуть, і справді кручений; я тобі кажу: .. не бий ти даремно чобіт, бо тільки підметки почовгаєш (Кроп., І, 1958, 410);

[Перший старий ткач:] От кручені! Де тут глузд? де тут розум? Се ж чорт зна до чого дійде (Л. Укр., IV, 1954, 244).

7. Несерйозний, легковажний, пустотливий, із вдачею шибеника.

А що вже кручений той Яків, сама Жалійка скаже: вулицею йде — по нозі лясь, верть, круть, вищить, кахика (Горд., Чужу ниву.., 1947,27);

Курникав якусь веселу пісеньку шибенної вдачі Максим. Йому, крученому, .. легше живеться на світі, ніж серйозній людині (Стельмах, Правда.., 1961, 247).

∆ Кру́чена вівця́; Кру́чений бара́н — вівця або баран, хворі на вертіж, метелицю.

*У порівн. Ходить, як кручена вівця (Номис, 1864, № 10944);

Кру́чений м’яч, спорт.— м’яч, який крутиться під час лету.