крушитися
КРУШИ́ТИСЯ, крушу́ся, кру́шишся, недок.
1. тільки 3 ос. Те саме, що трощи́тися 1.
Мірошник боком, боком, попід стіною підкотився до закрутки і в останню мить підняв верхній камінь, бо жорна вже почали зі скреготом крушитись (Ю. Логвин).
2. Пас. до круши́ти 1.
Сонце пекло не по-весняному. Поблякли тополі біля північної кафської стіни, вмирало на пустирях зблякле будяччя, крушились під ногами курай і сухі віники тамариску (Р. Іваничук).
3. заст., нар.-поет. Журитися, страждати.
Чи ще довго, нещасливий, Буду так журиться? Пора б уже перестати Плакать та крушиться (з народної пісні);
Кепкують над краєм твоїм сиротливим, Ти крушишся серцем сама... (М. Старицький);
[Антоній:] Та Не плач і не крушися над сумним Кінцем моїм, потіш себе думками Про той щасливий час, коли я був Між владарями світу найславніший (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра).
Значення в інших словниках
- крушитися — круши́тися дієслово недоконаного виду журитися нар.-поет. Орфографічний словник української мови
- крушитися — крушуся, крушишся, недок., заст., нар.-поет. Журитися, мучитися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- крушитися — див. печалитися, скорбіти, хандрити Словник чужослів Павло Штепа
- крушитися — СУМУВА́ТИ (пройматися почуттям суму, журби), ЖУРИ́ТИСЯ, ПЕЧА́ЛИТИСЯ, СМУТИ́ТИСЯ, ТУЖИ́ТИ підсил., ПОБИВА́ТИСЯ підсил., ВБИВА́ТИСЯ (УБИВА́ТИСЯ) підсил., СМУТКУВА́ТИ розм., КРУШИ́ТИСЯ заст., фольк., БАНУВА́ТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- крушитися — КРУШИ́ТИСЯ, крушу́ся, кру́шишся, недок., заст., нар.-поет. Журитися, мучитися (у 1 знач.). Кепкують над краєм твоїм сиротливим, Ти крушишся серцем сама… (Стар., Поет. тв., 1958, 28). Словник української мови в 11 томах
- крушитися — Круши́тися, -шу́ся, -ши́шся гл. Сокрушаться. Гляну в перше віконечко — плачу, крушуся, гляну в друге віконечко — Богу помолюся. н. п. Словник української мови Грінченка