крушитися
див. печалитися, скорбіти, хандрити
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крушитися — круши́тися дієслово недоконаного виду журитися нар.-поет. Орфографічний словник української мови
- крушитися — крушуся, крушишся, недок., заст., нар.-поет. Журитися, мучитися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- крушитися — КРУШИ́ТИСЯ, крушу́ся, кру́шишся, недок. 1. тільки 3 ос. Те саме, що трощи́тися 1. Мірошник боком, боком, попід стіною підкотився до закрутки і в останню мить підняв верхній камінь, бо жорна вже почали зі скреготом крушитись (Ю. Логвин). 2. Пас. Словник української мови у 20 томах
- крушитися — СУМУВА́ТИ (пройматися почуттям суму, журби), ЖУРИ́ТИСЯ, ПЕЧА́ЛИТИСЯ, СМУТИ́ТИСЯ, ТУЖИ́ТИ підсил., ПОБИВА́ТИСЯ підсил., ВБИВА́ТИСЯ (УБИВА́ТИСЯ) підсил., СМУТКУВА́ТИ розм., КРУШИ́ТИСЯ заст., фольк., БАНУВА́ТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- крушитися — КРУШИ́ТИСЯ, крушу́ся, кру́шишся, недок., заст., нар.-поет. Журитися, мучитися (у 1 знач.). Кепкують над краєм твоїм сиротливим, Ти крушишся серцем сама… (Стар., Поет. тв., 1958, 28). Словник української мови в 11 томах
- крушитися — Круши́тися, -шу́ся, -ши́шся гл. Сокрушаться. Гляну в перше віконечко — плачу, крушуся, гляну в друге віконечко — Богу помолюся. н. п. Словник української мови Грінченка