1. Словник синонімів української мови

крушитися

СУМУВА́ТИ (пройматися почуттям суму, журби), ЖУРИ́ТИСЯ, ПЕЧА́ЛИТИСЯ, СМУТИ́ТИСЯ, ТУЖИ́ТИ підсил., ПОБИВА́ТИСЯ підсил., ВБИВА́ТИСЯ (УБИВА́ТИСЯ) підсил., СМУТКУВА́ТИ розм., КРУШИ́ТИСЯ заст., фольк., БАНУВА́ТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ПЕЧА́ЛУВАТИСЯ діал.; НУДЬГУВА́ТИ, СКУЧА́ТИ (за ким-чим, без кого-чого і без додатка — сумувати без когось, чогось). — Не сумуй. Чи що тебе мучить? Скажи відверто: що тобі в нас не так? (О. Гончар); Христя сумувала, журилася, а часом сама гірко плакала (Панас Мирний); Печалиться й печалиться чогось дівчина. Уже б і заміж пора йти, але не виходить, хоч і траплялися добрі люди (М. Стельмах); Це була їхня (старих) звичка: коли одне смутилося, друге обов'язково мусило розважати (Ю. Яновський); Чом тобі хоч вітер не розкаже, Як тужу я й плачу? (А. Кримський); — Ти вже й так змарніла на виду: усе журишся, все смуткуєш та плачеш (І. Нечуй-Левицький); Мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки, але так сумно, якби банували за молодим віком (В. Стефаник); — Що ж ти, Василино, не нудьгуєш за своєю Комарівкою? — спитав ласкаво панич (І. Нечуй-Левицький). — Пор. засмути́тися, 1. нудьгува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крушитися — круши́тися дієслово недоконаного виду журитися нар.-поет. Орфографічний словник української мови
  2. крушитися — крушуся, крушишся, недок., заст., нар.-поет. Журитися, мучитися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крушитися — див. печалитися, скорбіти, хандрити Словник чужослів Павло Штепа
  4. крушитися — КРУШИ́ТИСЯ, крушу́ся, кру́шишся, недок. 1. тільки 3 ос. Те саме, що трощи́тися 1. Мірошник боком, боком, попід стіною підкотився до закрутки і в останню мить підняв верхній камінь, бо жорна вже почали зі скреготом крушитись (Ю. Логвин). 2. Пас. Словник української мови у 20 томах
  5. крушитися — КРУШИ́ТИСЯ, крушу́ся, кру́шишся, недок., заст., нар.-поет. Журитися, мучитися (у 1 знач.). Кепкують над краєм твоїм сиротливим, Ти крушишся серцем сама… (Стар., Поет. тв., 1958, 28). Словник української мови в 11 томах
  6. крушитися — Круши́тися, -шу́ся, -ши́шся гл. Сокрушаться. Гляну в перше віконечко — плачу, крушуся, гляну в друге віконечко — Богу помолюся. н. п. Словник української мови Грінченка