крюк
БАГО́Р (довга дерев'яна палиця з металевим вістрям і гаком), ГАК, КРЮК. Якийсь піратський корабель напав на торговий. Берданки, багри, беззбройні пасажири (І. Ле); Крюками чоловіки утрьох разом звалили-таки одну крокву (А. Головко).
БЮРОКРА́Т (службова особа, яка, на шкоду суті, неухильно дотримується формальностей у справах, затягаючи їх розв'язання), ЧИНО́ВНИК зневажл., ЧИНУ́ША розм. зневажл., ЧИНОДРА́Л розм. зневажл., КАНЦЕЛЯРИ́СТ зневажл.; КРЮЧКОДЕ́Р розм. заст., КРЮЧО́К розм. заст., КРЮК розм. заст. (той, хто навмисно використовує дрібниці, формальності для затягання або заплутування адміністративних та судових справ з корисливою метою або щоб зняти з себе відповідальність). — Ми не бюрократи, — сказав суворим тоном, — не з паперів складаєм про тебе думку (О. Гончар); Духовна атмосфера в інституті була дуже тяжкою.. Учителі всі були чиновниками, а особливо директор (О. Довженко); І нам у роботі щоб далі зростати — Прийдеться ще декому й перцю давати. Прийдеться давати зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам (С. Олійник); Був він студентом, учився як слід. Ждали — і в полі відзначиться хистом! Він же зарився в папери, мов кріт, Ставши справжнісіньким канцеляристом (С. Олійник); Він ішов з.. відомим крючкодером, що не раз виплутував грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); Тепер уже без ніяких діло викрутять судові крючки (М. Стельмах). — Пор. формалі́ст.
ГАК (дерев'яний або металевий стрижень, загнутий на кінці), КРЮК, КЛЮ́ЧКА. Скрипить на гаку полотняна колиска (А. Малишко); Більш, може, як двадцять чоловіка ляхів сиділа на тих списах, а деякі, зачеплені крюком за ребро, мотались на шибеницях (О. Стороженко); Дмитро.. підійшов до криниці, торкнувся рукою до мерзлої ключки журавля (М. Стельмах).
ВО́РОН (чорний хижий птах), КРУК, КРЮК діал., КРАК діал. Сидить ворон на могилі Та з голоду кряче... (Т. Шевченко); Над полями маячіли зграї круків (А. Шиян); Галок, крюків, ворон сила На стрісі зібралось! (П. Гулак-Артемовський); Полети ж ти, краче, де матінка плаче (пісня).
Значення в інших словниках
- крюк — крюк 1 іменник чоловічого роду гак крюк 2 іменник чоловічого роду крук діал. Орфографічний словник української мови
- крюк — див. брехливий; кривий Словник синонімів Вусика
- крюк — I -а, ч. 1》 Те саме, що гак 1-3). 2》 перен., заст., зневажл. Крутій (у 2 знач.). 3》 перев. мн., іст. Знаки староруського та давньоукраїнського безлінійного нотного письма. II див. крук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крюк — Гак, очепа, куляс Словник чужослів Павло Штепа
- крюк — КРЮК¹, а́, ч. 1. Те саме, що гак¹ 1–3. Деякі, зачеплені крюком за ребро, мотались на шибеницях (О. Стороженко); Біля Луки, що саме крюком розхитував крокву, став [Скиба] і .. дивився на вогонь (А. Головко); У нього удка з здоровенним крюком (Г. Словник української мови у 20 томах
- крюк — лови́ти / злови́ти (пійма́ти, спійма́ти, взя́ти і т. ін.) на гачо́к кого. 1. Намагатися ошукати, перехитрити, ввести в оману когось. — Знаємо вас. Ловите довірливих дурників на гачок (І. Цюпа); Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів!... Фразеологічний словник української мови
- крюк — Крюк, -ка́, на -ку́; крюки́, -кі́в (гак, цвях) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крюк — КРЮК¹, а, ч. 1. Те саме, що гак 1-3. Деякі, зачеплені крюком за ребро, мотались на шибеницях (Стор., І, 1957, 399); Біля Луки, що саме крюком розхитував крокву, став [Скиба] і.. Словник української мови в 11 томах
- крюк — Крюк, -ка м. 1) Крюкъ. Зачеплені крюком за ребро моталися на шибеницях. Стор. МПр. 129. 2) Перпендикулярная часть журавля (у колодца), на которой висить ведро. 3) Воронъ. Щоб летіли крюки з поля ляшків-панків їсти. Шевч. ум. крючо́к. Словник української мови Грінченка