кряква
КРЯ́КВА, и, ж.
Дика качка.
Розмножиться всякого птаства – від крякв та гусей, до лебедів і дрохв (Д. Міщенко);
Перед очима манячила рясна гілка верболозу в довгих жовтих сережках, десь у кущах тахкав селезень і йому радо відповідала кряква (Ю. Мушкетик);
Кряква живе безпосередньо біля водойм або боліт. Перевагу віддає мілководним озерам і річкам з повільною течією (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кряква — кря́ква іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кряква — -и, ж. Птах сімейства качиних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кряква — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит. Словник синонімів української мови