кріпак
КРІПА́К¹, а́, ч., іст.
Селянин, прикріплений до земельного наділу за часів панщини, праця і майно якого були власністю поміщика.
Між кріпаками ходила таємна чутка про жадану волю (Панас Мирний);
Бжозовський задумав другого дня з сільською поліцією половить своїх кріпаків і вернути додому (І. Нечуй-Левицький);
Колись поміщик феодал Потоцький даровими кріпаками вергав оці камінні брили (Іван Ле);
Приходили на Сокіл-гору замучені кріпаки і розлітались з Кармелюком по всьому Поділлю, несучи помсту і смерть лиходіям (М. Стельмах);
Поміщик, їдучи травити зайців, брав з собою псарів, дворових і кріпаків мужської статі (П. Загребельний);
Це була колись звичайна сільська дівчинка, дочка кріпаків (В. Лис).
КРІПА́К², а́, ч., розм., рідко.
1. Міцний тютюн.
Закурили дядькового кріпака (А. Головко).
2. Напій з високим вмістом спирту.
Випий кріпака, леґіню (І. Чендей).
Значення в інших словниках
- кріпак — кріпа́к 1 іменник чоловічого роду, істота селянин кріпа́к 2 іменник чоловічого роду тютюн рідко Орфографічний словник української мови
- кріпак — див. РАБ. Словник синонімів Караванського
- кріпак — див. невільник; селянин; тютюн; хлібороб; чернь Словник синонімів Вусика
- кріпак — [кр'іпак] -ака, м. (на) -аков'і/-аку, мн. -аки, -ак'іў Орфоепічний словник української мови
- кріпак — I -а, ч., іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. II -а, ч., розм., рідко. Міцний тютюн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кріпак — I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу). Словник синонімів української мови
- кріпак — Кріпа́к, -ка́; -паки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кріпак — КРІПА́К¹, а, ч., іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. Бжозовський задумав другого дня з сільською поліцією половить своїх кріпаків і вернути додому (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- кріпак — Кріпак, -ка и пр. см. крепак и пр. Словник української мови Грінченка