кріпкий
КРІПКИ́Й, а́, е́, розм.
Те саме, що міцни́й 1, 2, 5.
Лід кріпкий, хоч гармати коти (примовка);
Люди наші кріпкі і високі, як дуби (Ю. Яновський);
А зима вже морозами кріпкими укріпила (Марко Вовчок);
– У мене символ – то добра гостра шабля та кріпкий кулак (А. Чайковський);
– Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, – шепоче мій богомільник (М. Стельмах);
Послух чернечий треба вміти тримати. І віру мати кріпку, а не скакати з православних у католики, а з католиків у лютерани (Г. Пагутяк);
* Образно. Це скоріше приперчена кріпкими словечками, розбавлена ліричними абзацами хроніка, ніж справжня сконцентрована, зав'язана й розв'язана повість (М. Зеров);
– Невже це така висока математика приготувати обід? Ні, без кріпкого слова не обійтись (М. Циба).
Значення в інших словниках
- кріпкий — див. МІЦНИЙ. Словник синонімів Караванського
- кріпкий — див. сильний Словник синонімів Вусика
- кріпкий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що міцний 1), 2), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кріпкий — Крі́пки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кріпкий — КРІПКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що міцний 1, 2, 5. Лід кріпкий, хоч гармати коти (Укр.. присл.., 1955. 299); А зима вже морозами кріпкими укріпила (Вовчок, І, 1955, 282); Люди наші кріпкі і високі, як дуби (Ю. Янов., І, 1954, 75). Словник української мови в 11 томах
- кріпкий — Кріпки́й, -а́, -е́ 1) Крѣпкій. 2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. МВ. І. 65. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу... а инша зовсім розбештується. О. 1862. І. 74. 3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. ІІ. 25. Словник української мови Грінченка